«Укрпошта»
звернулася з відкритим листом до Національної телекомпанії України та
Радіо Свобода, в якому наполягає на вибаченнях стосовно подання
недостовірної та викривленої інформації, а також вимагає невідкладного
офіційного спростуванні в аналогічний спосіб інформації сюжету «Корупція
на пошті», джерелом поширення якої є програма «Схеми» Радіо Свобода та
Перший національний канал.
У листі, зокрема, йдеться, що 02 липня 2015 року на Першому національному каналі в ефірі програми «Схеми» вийшов сюжет «Корупція на пошті», в якому йдеться про нібито завдані “Укрпошті” збитки в розмірі 2 млн грн при продажу валюти через Авант-банк. Відео з цією програмою з’явилося також на сторінці Радіо Свобода в мережі Інтернет та відеохостінгу YouTube.
Крім того, публікації з посиланням на інформацію з цього сюжету з’явилися і в низці інших українських ЗМІ.
Свобода слова в діяльності засобів масової інформації є одним з найважливіших інститутів демократії, тому Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» (далі – «Укрпошта») з великою повагою ставиться до роботи журналістів, особливо тих, які сприяють об’єктивному висвітленню інформації про роботу нашого підприємства.
Разом з тим «Укрпошта» вважає інформацію, викладену в цьому сюжеті програми, недостовірною, викривленою та такою, що не відповідає дійсності. Звинувачення, що лунають в передачі, є вигаданими, необґрунтованими, абсурдними та помилковими.
У відеосюжеті «Корупція на пошті» подано суб’єктивні та надумані висновки журналістів, які не мають права видавати власні оціночні судження та вигадки за достовірну інформацію. У цьому сюжеті журналістами програми брутально порушено стандарти журналістики. Вони не представили збалансованої точки зору щодо висловлених в сюжеті звинувачень на адресу «Укрпошти», висувають голослівні обвинувачення, а також підлаштовують факти під завчасно зроблені висновки та під одну точку зору.
Для журналіста є неприпустимим у своїй діяльності розповсюджувати упереджену інформацію чи безпідставні звинувачення.
Слова ведучої «Схеми» Наталки Седлецької у підводці до сюжету – «ця державна компанія завжди працювала на владу» – не відповідають дійсності. Основною місією та цінностями, які сповідує «Укрпошта», є насамперед надання споживачам високоякісних послуг у сфері поштового зв’язку, фінансових та інших загальнодоступних послуг. «Укрпошта» з великою відповідальністю ставиться до кожного клієнта, забезпечуючи високу якість надання послуг та гарантуючи їх надійність та оперативність.
Зміст інтерв’ю в.о. генерального директора «Укрпошти» Ігоря Ткачука журналістам Радіо Свобода, яке тривало більше години, було спотворено. У звуковому ряді навмисно обрізані висловлювання керівника підприємства та подані його слова, що вирізані з контексту, тому його точка зору на поставлені проблемні питання майже не була представлена. До речі, ми зверталися телефоном до журналіста О.Чорновалова з проханням надати повне відео інтерв’ю для розміщення на сайті «Укрпошти», проте він відмовив з посилаючись на «заборону керівництва».
Журналіст має право поширювати і коментувати лише ту інформацію, у правдивості якої переконаний, та уникати неповноти, неточностей і викривлень при її поданні. Журналіст відповідальний перед читачем, слухачем та глядачем. У свою чергу журналістське розслідування має бути саме розслідуванням, а не замовною компрометацією когось в будь-який спосіб. У згадуваній телепрограмі журналісти не здійснили всебічного розгляду та вивчення фактів і подій, про які йдеться в сюжеті «Корупція на пошті», і не дослідили суттєвих обставин, пов’язаних із цими подіями. У цьому псевдорозслідуванні журналіст навіть не намагався знайти істину та з’ясувати, що ж насправді відбувалося. Склалося враження, що в журналіста були заздалегідь підготовлені тези, під які «підганялася» картинка.
Наприклад, в сюжеті голос за кадром безпідставно стверджує, що «одна з причин фінансової скрути підприємства полягає в його керівництві». Насправді ці слова є неправдою, оскільки з моменту очолення «Укрпошти» Ігорем Ткачуком, підприємство вже два квартали поспіль є прибутковим.
Необґрунтовані висловлювання щодо організації роботи листонош Київщини, що лунають в сюжеті «Корупція на пошті» з вуст Олени Жуковської, викликали обурення у поштарів Київської області, зокрема показаного в сюжеті відділення поштового зв’язку с. Хотів, оскільки не врахували думку всього колективу поштарів. У своєму інтерв’ю пані Олена розповідає про нібито неуважне ставлення до роботи листонош з боку керівництва, про проблеми фінансування в «Укрпошті», про необхідність забезпечення засобами індивідуального захисту та про небезпечність професії.
Листоноші Київщини із прикрістю звернулись до керівництва Київської обласної дирекції, зауважуючи, що увага журналістів до роботи листонош виникає виключно на порозі передвиборної компанії і тільки з боку зацікавленої у певних звинуваченнях сторони. «А як ми листоноші сумлінно працюємо і скільки докладаємо старання та праці щоб доставити нашим односільчанам пошту, пресу та пенсії, мабуть, не вписувалалось у цю програму? Кому не вигідно показувати листонош з хорошої сторони?», – йдеться у зверненні поштарів (додається).
Слід відмітити, що Олена Жуковська – працює на бензозаправці і тимчасово (на підміну) була прийнята на роботу листоношею (поштарем) у відділення поштового зв’язку Хотів Центру поштового зв’язку №11 (Вишневе) 03.06.2015 (тобто за 10 днів до того, як в неї брали інтерв’ю) на час хвороби постійного листоноші.
Умовами Колективного договору УДППЗ «Укрпошта» на 2010-2015 рр. передбачено відповідні вимоги щодо забезпечення праці листонош. Відділення поштового зв’язку (ВПЗ Хотів ЦПЗ №11 (Вишневе) забезпечено велосипедами, індивідуальними засобами захисту, взуттям, одягом. Олена, як тимчасовий працівник, отримати весь комплекс соціального пакету для листонош не встигла згідно з умовами Колективного договору.
Інтерв’ю листоноші відділення поштового зв’язку Хотів сколихнуло також громаду села. Жителі села Хотів розуміють, що в усій країні, на кожному підприємстві зараз існують проблеми, але це відділення поштового зв’язку сумлінно виконує свої функції, і клієнти повністю задоволені наданням послуг і роботою всього колективу. «Ми всі вважаємо, що це не тільки образа всіх заслужених листонош, таке ставлення підриває довіру наших клієнтів до Укрпошти в цілому. Всі працівники відділення Хотів цінують свою улюблену справу, тому просять виважено поставитися до висловлювань недосвідченого працівника», – відзначають працівники Київської обласної дирекції «Укрпошти».
Постає питання, чому журналісти залучили до коментарів тимчасово прийнятого за декілька днів до запису передачі працівника, і не звернулись до жодного з постійних працівників, які обізнані про реальний стан справ?
Необачливі слова Олени Жуковської про те, що «в неї зараз у сумці 20 тисяч», також є неправдими та взагалі нереалістичними, що підтверджується затвердженим лімітом видачі грошових коштів на підприємстві для виплати під час доставки. Крім того, легковажність журналістів, які випустили цю фразу в ефір, створила враження, ніби листоноші постійно проходжуються з такими сумами, – і це вже призвело до тяжких наслідків: побільшала кількість нападів на листонош.
Одразу після виходу передачі «Схеми» Олена Жуковська за власним бажанням звільнилась з роботи у ВПЗ Хотів. Чи не дивно: людина влаштувалася на тимчасову роботу десь в селі, одразу дала неправдиве інтерв’ю для центрального телеканалу про цю роботу і тут же звільнилася?
В якості експерта в сюжеті програми «Схеми» залучено Геннадія Вовка, який колись займав посаду заступника генерального директора УДППЗ «Укрпошта» з питань комерційної діяльності, і якого було звільнено в 2014 році. У сюжеті не надається інформація щодо компетентності Геннадія Вовка, стаж роботи якого на пошті вимірюється 15-ма місяцями і який за фахом є провізором. Відповідно до повідомлень інтернет-ЗМІ, за результатами його діяльності в «Укрпошті» порушено кримінальну справу щодо «грандіозної афери», коли через відділення «Укрпошти» без акцизу продавалися шкідливі для організму контрафактні горілчані напої. Журналісти якимось чином зуміли розшукати цього «експерта», втім не спромоглися знайти об’єктивну інформацію про нього.
Іншим «експертом» щодо діяльності «Укрпошти» виступив бізнесмен Валентин Калашник, котрий працює директором директ-мейл агентства OS-Direct, яке, відповідно до численної рекламної інформації в Інтернеті, займається поштовою доставкою, прямою поштовою розсилкою, поштовими індексами, тобто є конкурентом «Укрпошти». У своєму інтерв’ю пан Калашник розповідає, що європейські поштові оператори є «суперприбутковими» і його «висновок» повторює голос за кадром. Втім, у сюжеті пан Калашник через свою некомпетентність здійснює некоректне порівняння, а саме порівнює поштових операторів із країн з різним економічним розвитком та потенціалом. Зокрема, ВВП на душу населення у ФРН становить 47 640 дол. США, в Австрії – 50 390 дол. США, в Україні – 3 560 дол. США. Крім того, Німецька та Австрійська пошти, які називає пан Калашник, є акціонерними товариствами з майже 20-ти річним стажем, а не державними компаніями, і, на відміну від «Укрпошти», держава не регулює тарифи на їх послуги.
Також не є коректними висловлювання пана Калашника щодо «суперприбутковості» європейських поштових служб, оскільки перерозподіл найбільш привабливих сегментів ринку послуг поштового зв’язку спонукає навіть економічно розвинуті країни надавати своїм національним операторам поштового зв’язку суттєву фінансову підтримку з державного бюджету. Підконтрольна державі французька La Poste, яка займає друге місце на європейському ринку поштових послуг, отримує державні субсидії в розмірі близько 600 мільйонів євро щорічно. У Великобританії, наприклад, щорічно з державного бюджету на підтримку сільських поштових відділень національний оператор поштового зв’язку Royal Mail отримує державні субсидії у розмірі 200 млн. фунтів стерлінгів (313 млн. дол. США), незважаючи на корпоратизацію підприємства та його часткову приватизацію.Уряд Швеції щорічно виділяє поштовій службі Sweden Post 400 млн. крон на утримання сільської мережі. У 2008-2013 роках «Пошта Росії» щорічно отримувала з держбюджету дотацію близько 3 млрд руб. Варто зазначити, що від чверті до третини прибутків європейські поштові служби отримують від фінансового бізнесу (банківські послуги, страхування), яким «Укрпошта» не має можливості займатися через особливості законодавства. Також «Укрпошта» жодного разу не отримувала державної допомоги.
Залучення авторами сюжету сумнівних «експертів» та дублювання журналістами їх висловлювань наводить на думку про сумісну підготовку цієї програми і пояснює упередженість та заангажованість журналістів щодо «Укрпошти». В багатотисячному колективі «Укрпошті» починало кар'єру багато достойних людей – справжніх професіоналів, які зсередини знають реальний стан справ та могли б виступити авторитетними експертами, але вони ніколи б не опустилися до таких аматорських і заангажованих оцінок. Проте, такі поважні експерти і їх об’єктивні висновки авторам програми, напевне, булий не потрібні.
Некоректні, дилетантські та непрофесійні вислови безпорадних «експертів» журналісти поклали в основу своїх хибних висновків щодо діяльності «Укрпошти», зокрема журналіст каже: «Укрпошта працює вкрай неефективно». Такий висновок має замовний характер і спрямований на створення негативної громадської думки про діяльність «Укрпошти» та послаблення її позицій у конкурентному середовищі.
Щодо інформації в сюжеті про Авант-Банк, то ця частина сюжету починається з голосу за кадром: «Чого варта тільки оборудка з Авант-Банком». «Укрпошта» наполягає, що це була не «оборудка», а повністю законний продаж валюти через уповноважений банк за ціною ринку, яка існувала на той час. Застосовується емоційний мовний зворот «Чого варта тільки…», який виступає як елемент маніпулювання – він має негативну оцінну, саркастичну конотацію і за задумом недобросовісних журналістів має переконати глядача в масштабності зловживань, яких насправді немає.
Стосовно інформації в сюжеті про нібито занижений курс продажу валюти, то авторам програми варто знати, що курс валют Національного банку України, який в сюжеті застосовується як база для порівняння, є середньозваженим за день і жодним чином не відображує рівень продажу валюти в певний час, а зазначений в сюжеті програми курс валют не можна використовувати як базу для порівняння.
Для прикладу, якщо упродовж дня на ринку 100 покупців куплять по 1 кг огірків за ціною 5 грн за кг, а один оптовий покупець купить 1000 кг огірків за ціною 3 грн за кг, то середньозважена ціна на огірки на ринку на той день складе 3,20 грн/кг. Але нікому (крім, мабуть, журналістів Радіо Свобода) не спаде на думку казати, що того дня огірки продавалися за ціною 3,20 грн/кг!
Отже, слова журналіста про те, що «більшість угод на той день укладалися за середньозваженим курсом» є нісенітницею – і це підтвердить будь-який експерт з банківської справи. Абсурдність цього недолугого висновку є дуже важливим моментом, адже на ньому ґрунтуються подальші звинувачення про нібито збитки «Укрпошти» на суму 2 млн грн.
На той час, про який йдеться в сюжеті, курси валют були нестабільними, інколи коливаючись в діапазоні до 1,5 грн. упродовж дня і вгадати, яким буде курс (більшим чи меншим) через годину, було неможливо. Журналісту Радіо Свобода О.Чорновалову на його електронну адресу «Укрпоштою» були надіслані сканкопії (додаються) довідок курсів валют з державних банків, які можна було використати як коректну базу для порівняння. Втім журналіст застосував для порівняння «середню температуру по лікарні», зухвало проігнорувавши важливу інформацію, надану «Укрпоштою». Ця маніпуляція також є важливим моментом, адже на ній ґрунтується висновок про нібито «корупцію» на «Укрпошті» і робиться умовивід про «нанесені збитки».
Тим же електронним повідомленням О.Чорновалову був надісланий лист (додається) заступника голови Правління Авант-Банку Є.Бевза, в якому чітко зазначено, як саме здійснюється продаж валюти, що являє собою «середньозважений курс» і чому його неможливо застосовувати для аналізу. Але ця інформація журналістом також не була взята до уваги, напевне тому, що повністю спростовувала його «висновки» замовного характеру.
«Укрпошта» наполягає, що інформація журналістів «Схеми» щодо «збитків у розмірі 2 млн грн.», через нібито «занижені курси валют», є нічим іншим, як фальсифікацією та свідомою спробою дискредитації репутації «Укрпошти». Ця неправдива інформація легко спростовується висновками уповноважених органів та будь-якими експертами в галузі банківської справи.
Також в сюжеті програми йшлося про закупівлю підприємством конвертів. На жаль, журналісти, не перевіривши факти, взялися поширювати недостовірну інформацію, надаючи їй політичного забарвлення та скрізь намагаючись прив’язати до тексту слово «корупція».
З метою закупівлі простих немаркованих конвертів «Укрпошта» провела конкурс з відбору постачальників, в якому взяло участь 5 учасників: ТОВ «Транскомплект-С», ТОВ «НВП Поліграфсервіс», ТОВ «Паперова», ТОВ «Інпрес», ТОВ «Куверт–Україна». Насправді, ця закупівля «Укрпоштою» простих немаркованих конвертів не підпадала під дію Закону «Про здійснення державних закупівель», оскільки цей товар купувався з метою перепродажу в торговій мережі національного оператора поштового зв’язку. Отже, «Укрпошта» мала право обрати будь-якого постачальника без конкурсу. Конкурс було вирішено провести з метою формування ціни шляхом змагальності (конкуренції), забезпечення прозорості, а також для дослідження стану ринку конвертів та вивчення пропозицій, оцінки виробничих можливостей і документації можливих постачальників.
Один з учасників конкурсу – ТОВ «НВП Поліграфсервіс» згодом відкликав свою пропозицію через неправильний розрахунок вартості продукції. Отже, розглядалося 4 пропозиції, з яких до оцінки було допущено пропозиції компаній ТОВ «Паперова» та ТОВ «Інпрес», кращою з яких виявилась пропозиція ТОВ «Інпрес».
Пропозиції інших компаній – ТОВ «Транскомплект-С» і ТОВ «Куверт–Україна» не відповідали умовам запиту, а саме:
– ТОВ «Транскомплект-С» надав опис предмету закупівлі, в якому неправильно зазначив кількість конвертів, а також був відсутній висновок санітарно-епідеміологічної експертизи на конверти.
– ТОВ «Куверт–Україна» у складі пропозиції не надав сертифікат відповідності українських систем сертифікації на продукцію, а також були відсутні копії балансу та звіту про фінансові результати за проміжні періоди. Не відповідали запиту і основні умови договору, надані учасником, – їх було доповнено пунктом щодо штрафних санкцій до покупця.
Таким чином, пропозиції двох учасників підлягали відхиленню. Конкурсна комісія УДППЗ «Укрпошта» відхилила пропозиції ТОВ «Куверт–Україна» і ТОВ «Транскомплект-С», керуючись в першу чергу конкурсними вимогами, а також практикою розгляду скарг Антимонопольним комітетом України та його рішеннями, в яких чітко зазначено, що пропозиція, котра не відповідає зазначеним замовником умовам, має бути відхилена.
Якби «Укрпошта» не відхилила ці пропозиції – інші учасники звинуватили б підприємство не лише в корупції та у порушенні умов конкурсу, а навіть в його профанації. Доречно також зазначити, що кошти, за які «Укрпошта» закуповує продукцію як для власних потреб, так і з метою перепродажу (що в даному випадку є ключовим моментом) не є «державними», оскільки, ще раз наголошуємо, будь-якого фінансування своєї діяльності з держбюджету національний оператор поштового зв’язку ніколи не отримував.
Щодо всіх обставин цього конкурсу О.Чорновалову під час інтерв’ю були надані детальні пояснення в.о. генерального директора «Укрпошти» І.Ткачуком, а також радником генерального директора, проте журналіст їх не врахував, чомусь називаючи в сюжеті цю закупівлю «старими схемами». Варто зазначити, що для висловлення своїх звинувачень директору ТОВ «Куверт–Україна» було надано 45 сек, І.Ткачуку для їх спростування – 25 сек.
В сюжеті голос за кадром задається питанням про переможця: його «чомусь визнали переможцем торгів», натякаючи на якусь оборудку, хоча журналісту була надана вичерпна інформація щодо визначення переможця. Важливо зазначити, що ТОВ «Куверт–Україна» зверталося до органу оскарження (АМКУ), але той не виявив порушень. Втім, журналіст відкидає висновок державного органу і робить свій прямо протилежний «висновок» про «старі схеми» та фальсифікацію результатів конкурсу.
Журналіст програми не мав права використовувати необмірковані оцінки та мав проявити елементарну компетентність при висвітленні результатів конкурсу, а також бути обачним з висновками та збалансовано надавати позицію всіх сторін. Зауважуємо, що однобічне висвітлення згаданої закупівлі лише з позицій однієї зацікавленої комерційної структури та надання недостовірної інформації суперечить журналістським стандартам і має явні ознаки замовлення.
Фраза, яка прозвучала наприкінці сюжету, є неправдивою і аж ніяк не підтвердженою: «А поки керівник Укрпошти працює за сумнівними старими схемами та на представників політичних сил, які його призначили, прості листоноші продовжують робити свою справу…». Таке висловлювання не лише обмовляє керівника, а й незаслужено протиставляє його трудовому колективу, провокує конфлікт на підприємстві та підбурює працівників «Укрпошти».
Відповідно до журналістських стандартів та етики, кожен журналіст несе не лише юридичну, а й моральну відповідальність перед суспільством за правильність повідомлень і справедливість суджень, поширених за власним підписом, під псевдонімом чи анонімно, але з його відома та згоди.
У випадку, якщо виявилося, що інформація не відповідає дійсності, журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації.
Статтею 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачено, що громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи.
Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, а також інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Цією ж статтею передбачено захист цих прав юрособи відповідно до Цивільного кодексу України.
«Укрпошта» вважає, що інформація сюжету «Корупція на пошті» є завідомо неправдивою та такою, що порушує особисті немайнові права одного з найбільших державних підприємств України.
Стаття 277 Цивільного кодексу України надає юридичній особі, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Також слід відмітити, що сама назва «Корупція на пошті» вже створює у глядачів враження, що в сюжеті йдеться про існування корупційних схем на підприємстві. Корупцією відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» є використання особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей. Втім в програмі не наведено жодного факту, який би відповідав визначенню поняття «корупція».
Таким чином, зміст сюжету «Корупція на пошті» не відповідає заявленій темі і порушує основні стандарти журналістики. Цей поверховий, однобічний, без належного бекграунду матеріал, побудовано на думках некомпетентних «експертів», непрофесійної «листоноші», зацікавленого бізнесмена та суб’єктивних, аматорських, нічим не підтверджених та неправдивих висновках журналіста. В сюжеті не дотримано елементарного стандарту – балансу думок та оцінок. Автори сюжету використовують маніпулятивні технології, наклеюють ярлики та роблять свої хибні та обманливі «висновки» лише на підтримку однієї думки, геть відкидаючи іншу думку та реальні факти.
Враховуючи вищевикладене, «Укрпошта» наполягає на вибаченнях та невідкладному офіційному спростуванні в аналогічний спосіб інформації сюжету «Корупція на пошті», джерелом поширення якої є програма «Схеми» Радіо Свобода та Перший національний канал.
У свою чергу, «Укрпошта» готова надати будь-які додаткові коментарі та матеріали для ЗМІ щодо зазначеного питання.
http://ukrposhta.ua/28045
У листі, зокрема, йдеться, що 02 липня 2015 року на Першому національному каналі в ефірі програми «Схеми» вийшов сюжет «Корупція на пошті», в якому йдеться про нібито завдані “Укрпошті” збитки в розмірі 2 млн грн при продажу валюти через Авант-банк. Відео з цією програмою з’явилося також на сторінці Радіо Свобода в мережі Інтернет та відеохостінгу YouTube.
Крім того, публікації з посиланням на інформацію з цього сюжету з’явилися і в низці інших українських ЗМІ.
Свобода слова в діяльності засобів масової інформації є одним з найважливіших інститутів демократії, тому Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» (далі – «Укрпошта») з великою повагою ставиться до роботи журналістів, особливо тих, які сприяють об’єктивному висвітленню інформації про роботу нашого підприємства.
Разом з тим «Укрпошта» вважає інформацію, викладену в цьому сюжеті програми, недостовірною, викривленою та такою, що не відповідає дійсності. Звинувачення, що лунають в передачі, є вигаданими, необґрунтованими, абсурдними та помилковими.
У відеосюжеті «Корупція на пошті» подано суб’єктивні та надумані висновки журналістів, які не мають права видавати власні оціночні судження та вигадки за достовірну інформацію. У цьому сюжеті журналістами програми брутально порушено стандарти журналістики. Вони не представили збалансованої точки зору щодо висловлених в сюжеті звинувачень на адресу «Укрпошти», висувають голослівні обвинувачення, а також підлаштовують факти під завчасно зроблені висновки та під одну точку зору.
Для журналіста є неприпустимим у своїй діяльності розповсюджувати упереджену інформацію чи безпідставні звинувачення.
Слова ведучої «Схеми» Наталки Седлецької у підводці до сюжету – «ця державна компанія завжди працювала на владу» – не відповідають дійсності. Основною місією та цінностями, які сповідує «Укрпошта», є насамперед надання споживачам високоякісних послуг у сфері поштового зв’язку, фінансових та інших загальнодоступних послуг. «Укрпошта» з великою відповідальністю ставиться до кожного клієнта, забезпечуючи високу якість надання послуг та гарантуючи їх надійність та оперативність.
Зміст інтерв’ю в.о. генерального директора «Укрпошти» Ігоря Ткачука журналістам Радіо Свобода, яке тривало більше години, було спотворено. У звуковому ряді навмисно обрізані висловлювання керівника підприємства та подані його слова, що вирізані з контексту, тому його точка зору на поставлені проблемні питання майже не була представлена. До речі, ми зверталися телефоном до журналіста О.Чорновалова з проханням надати повне відео інтерв’ю для розміщення на сайті «Укрпошти», проте він відмовив з посилаючись на «заборону керівництва».
Журналіст має право поширювати і коментувати лише ту інформацію, у правдивості якої переконаний, та уникати неповноти, неточностей і викривлень при її поданні. Журналіст відповідальний перед читачем, слухачем та глядачем. У свою чергу журналістське розслідування має бути саме розслідуванням, а не замовною компрометацією когось в будь-який спосіб. У згадуваній телепрограмі журналісти не здійснили всебічного розгляду та вивчення фактів і подій, про які йдеться в сюжеті «Корупція на пошті», і не дослідили суттєвих обставин, пов’язаних із цими подіями. У цьому псевдорозслідуванні журналіст навіть не намагався знайти істину та з’ясувати, що ж насправді відбувалося. Склалося враження, що в журналіста були заздалегідь підготовлені тези, під які «підганялася» картинка.
Наприклад, в сюжеті голос за кадром безпідставно стверджує, що «одна з причин фінансової скрути підприємства полягає в його керівництві». Насправді ці слова є неправдою, оскільки з моменту очолення «Укрпошти» Ігорем Ткачуком, підприємство вже два квартали поспіль є прибутковим.
Необґрунтовані висловлювання щодо організації роботи листонош Київщини, що лунають в сюжеті «Корупція на пошті» з вуст Олени Жуковської, викликали обурення у поштарів Київської області, зокрема показаного в сюжеті відділення поштового зв’язку с. Хотів, оскільки не врахували думку всього колективу поштарів. У своєму інтерв’ю пані Олена розповідає про нібито неуважне ставлення до роботи листонош з боку керівництва, про проблеми фінансування в «Укрпошті», про необхідність забезпечення засобами індивідуального захисту та про небезпечність професії.
Листоноші Київщини із прикрістю звернулись до керівництва Київської обласної дирекції, зауважуючи, що увага журналістів до роботи листонош виникає виключно на порозі передвиборної компанії і тільки з боку зацікавленої у певних звинуваченнях сторони. «А як ми листоноші сумлінно працюємо і скільки докладаємо старання та праці щоб доставити нашим односільчанам пошту, пресу та пенсії, мабуть, не вписувалалось у цю програму? Кому не вигідно показувати листонош з хорошої сторони?», – йдеться у зверненні поштарів (додається).
Слід відмітити, що Олена Жуковська – працює на бензозаправці і тимчасово (на підміну) була прийнята на роботу листоношею (поштарем) у відділення поштового зв’язку Хотів Центру поштового зв’язку №11 (Вишневе) 03.06.2015 (тобто за 10 днів до того, як в неї брали інтерв’ю) на час хвороби постійного листоноші.
Умовами Колективного договору УДППЗ «Укрпошта» на 2010-2015 рр. передбачено відповідні вимоги щодо забезпечення праці листонош. Відділення поштового зв’язку (ВПЗ Хотів ЦПЗ №11 (Вишневе) забезпечено велосипедами, індивідуальними засобами захисту, взуттям, одягом. Олена, як тимчасовий працівник, отримати весь комплекс соціального пакету для листонош не встигла згідно з умовами Колективного договору.
Інтерв’ю листоноші відділення поштового зв’язку Хотів сколихнуло також громаду села. Жителі села Хотів розуміють, що в усій країні, на кожному підприємстві зараз існують проблеми, але це відділення поштового зв’язку сумлінно виконує свої функції, і клієнти повністю задоволені наданням послуг і роботою всього колективу. «Ми всі вважаємо, що це не тільки образа всіх заслужених листонош, таке ставлення підриває довіру наших клієнтів до Укрпошти в цілому. Всі працівники відділення Хотів цінують свою улюблену справу, тому просять виважено поставитися до висловлювань недосвідченого працівника», – відзначають працівники Київської обласної дирекції «Укрпошти».
Постає питання, чому журналісти залучили до коментарів тимчасово прийнятого за декілька днів до запису передачі працівника, і не звернулись до жодного з постійних працівників, які обізнані про реальний стан справ?
Необачливі слова Олени Жуковської про те, що «в неї зараз у сумці 20 тисяч», також є неправдими та взагалі нереалістичними, що підтверджується затвердженим лімітом видачі грошових коштів на підприємстві для виплати під час доставки. Крім того, легковажність журналістів, які випустили цю фразу в ефір, створила враження, ніби листоноші постійно проходжуються з такими сумами, – і це вже призвело до тяжких наслідків: побільшала кількість нападів на листонош.
Одразу після виходу передачі «Схеми» Олена Жуковська за власним бажанням звільнилась з роботи у ВПЗ Хотів. Чи не дивно: людина влаштувалася на тимчасову роботу десь в селі, одразу дала неправдиве інтерв’ю для центрального телеканалу про цю роботу і тут же звільнилася?
В якості експерта в сюжеті програми «Схеми» залучено Геннадія Вовка, який колись займав посаду заступника генерального директора УДППЗ «Укрпошта» з питань комерційної діяльності, і якого було звільнено в 2014 році. У сюжеті не надається інформація щодо компетентності Геннадія Вовка, стаж роботи якого на пошті вимірюється 15-ма місяцями і який за фахом є провізором. Відповідно до повідомлень інтернет-ЗМІ, за результатами його діяльності в «Укрпошті» порушено кримінальну справу щодо «грандіозної афери», коли через відділення «Укрпошти» без акцизу продавалися шкідливі для організму контрафактні горілчані напої. Журналісти якимось чином зуміли розшукати цього «експерта», втім не спромоглися знайти об’єктивну інформацію про нього.
Іншим «експертом» щодо діяльності «Укрпошти» виступив бізнесмен Валентин Калашник, котрий працює директором директ-мейл агентства OS-Direct, яке, відповідно до численної рекламної інформації в Інтернеті, займається поштовою доставкою, прямою поштовою розсилкою, поштовими індексами, тобто є конкурентом «Укрпошти». У своєму інтерв’ю пан Калашник розповідає, що європейські поштові оператори є «суперприбутковими» і його «висновок» повторює голос за кадром. Втім, у сюжеті пан Калашник через свою некомпетентність здійснює некоректне порівняння, а саме порівнює поштових операторів із країн з різним економічним розвитком та потенціалом. Зокрема, ВВП на душу населення у ФРН становить 47 640 дол. США, в Австрії – 50 390 дол. США, в Україні – 3 560 дол. США. Крім того, Німецька та Австрійська пошти, які називає пан Калашник, є акціонерними товариствами з майже 20-ти річним стажем, а не державними компаніями, і, на відміну від «Укрпошти», держава не регулює тарифи на їх послуги.
Також не є коректними висловлювання пана Калашника щодо «суперприбутковості» європейських поштових служб, оскільки перерозподіл найбільш привабливих сегментів ринку послуг поштового зв’язку спонукає навіть економічно розвинуті країни надавати своїм національним операторам поштового зв’язку суттєву фінансову підтримку з державного бюджету. Підконтрольна державі французька La Poste, яка займає друге місце на європейському ринку поштових послуг, отримує державні субсидії в розмірі близько 600 мільйонів євро щорічно. У Великобританії, наприклад, щорічно з державного бюджету на підтримку сільських поштових відділень національний оператор поштового зв’язку Royal Mail отримує державні субсидії у розмірі 200 млн. фунтів стерлінгів (313 млн. дол. США), незважаючи на корпоратизацію підприємства та його часткову приватизацію.Уряд Швеції щорічно виділяє поштовій службі Sweden Post 400 млн. крон на утримання сільської мережі. У 2008-2013 роках «Пошта Росії» щорічно отримувала з держбюджету дотацію близько 3 млрд руб. Варто зазначити, що від чверті до третини прибутків європейські поштові служби отримують від фінансового бізнесу (банківські послуги, страхування), яким «Укрпошта» не має можливості займатися через особливості законодавства. Також «Укрпошта» жодного разу не отримувала державної допомоги.
Залучення авторами сюжету сумнівних «експертів» та дублювання журналістами їх висловлювань наводить на думку про сумісну підготовку цієї програми і пояснює упередженість та заангажованість журналістів щодо «Укрпошти». В багатотисячному колективі «Укрпошті» починало кар'єру багато достойних людей – справжніх професіоналів, які зсередини знають реальний стан справ та могли б виступити авторитетними експертами, але вони ніколи б не опустилися до таких аматорських і заангажованих оцінок. Проте, такі поважні експерти і їх об’єктивні висновки авторам програми, напевне, булий не потрібні.
Некоректні, дилетантські та непрофесійні вислови безпорадних «експертів» журналісти поклали в основу своїх хибних висновків щодо діяльності «Укрпошти», зокрема журналіст каже: «Укрпошта працює вкрай неефективно». Такий висновок має замовний характер і спрямований на створення негативної громадської думки про діяльність «Укрпошти» та послаблення її позицій у конкурентному середовищі.
Щодо інформації в сюжеті про Авант-Банк, то ця частина сюжету починається з голосу за кадром: «Чого варта тільки оборудка з Авант-Банком». «Укрпошта» наполягає, що це була не «оборудка», а повністю законний продаж валюти через уповноважений банк за ціною ринку, яка існувала на той час. Застосовується емоційний мовний зворот «Чого варта тільки…», який виступає як елемент маніпулювання – він має негативну оцінну, саркастичну конотацію і за задумом недобросовісних журналістів має переконати глядача в масштабності зловживань, яких насправді немає.
Стосовно інформації в сюжеті про нібито занижений курс продажу валюти, то авторам програми варто знати, що курс валют Національного банку України, який в сюжеті застосовується як база для порівняння, є середньозваженим за день і жодним чином не відображує рівень продажу валюти в певний час, а зазначений в сюжеті програми курс валют не можна використовувати як базу для порівняння.
Для прикладу, якщо упродовж дня на ринку 100 покупців куплять по 1 кг огірків за ціною 5 грн за кг, а один оптовий покупець купить 1000 кг огірків за ціною 3 грн за кг, то середньозважена ціна на огірки на ринку на той день складе 3,20 грн/кг. Але нікому (крім, мабуть, журналістів Радіо Свобода) не спаде на думку казати, що того дня огірки продавалися за ціною 3,20 грн/кг!
Отже, слова журналіста про те, що «більшість угод на той день укладалися за середньозваженим курсом» є нісенітницею – і це підтвердить будь-який експерт з банківської справи. Абсурдність цього недолугого висновку є дуже важливим моментом, адже на ньому ґрунтуються подальші звинувачення про нібито збитки «Укрпошти» на суму 2 млн грн.
На той час, про який йдеться в сюжеті, курси валют були нестабільними, інколи коливаючись в діапазоні до 1,5 грн. упродовж дня і вгадати, яким буде курс (більшим чи меншим) через годину, було неможливо. Журналісту Радіо Свобода О.Чорновалову на його електронну адресу «Укрпоштою» були надіслані сканкопії (додаються) довідок курсів валют з державних банків, які можна було використати як коректну базу для порівняння. Втім журналіст застосував для порівняння «середню температуру по лікарні», зухвало проігнорувавши важливу інформацію, надану «Укрпоштою». Ця маніпуляція також є важливим моментом, адже на ній ґрунтується висновок про нібито «корупцію» на «Укрпошті» і робиться умовивід про «нанесені збитки».
Тим же електронним повідомленням О.Чорновалову був надісланий лист (додається) заступника голови Правління Авант-Банку Є.Бевза, в якому чітко зазначено, як саме здійснюється продаж валюти, що являє собою «середньозважений курс» і чому його неможливо застосовувати для аналізу. Але ця інформація журналістом також не була взята до уваги, напевне тому, що повністю спростовувала його «висновки» замовного характеру.
«Укрпошта» наполягає, що інформація журналістів «Схеми» щодо «збитків у розмірі 2 млн грн.», через нібито «занижені курси валют», є нічим іншим, як фальсифікацією та свідомою спробою дискредитації репутації «Укрпошти». Ця неправдива інформація легко спростовується висновками уповноважених органів та будь-якими експертами в галузі банківської справи.
Також в сюжеті програми йшлося про закупівлю підприємством конвертів. На жаль, журналісти, не перевіривши факти, взялися поширювати недостовірну інформацію, надаючи їй політичного забарвлення та скрізь намагаючись прив’язати до тексту слово «корупція».
З метою закупівлі простих немаркованих конвертів «Укрпошта» провела конкурс з відбору постачальників, в якому взяло участь 5 учасників: ТОВ «Транскомплект-С», ТОВ «НВП Поліграфсервіс», ТОВ «Паперова», ТОВ «Інпрес», ТОВ «Куверт–Україна». Насправді, ця закупівля «Укрпоштою» простих немаркованих конвертів не підпадала під дію Закону «Про здійснення державних закупівель», оскільки цей товар купувався з метою перепродажу в торговій мережі національного оператора поштового зв’язку. Отже, «Укрпошта» мала право обрати будь-якого постачальника без конкурсу. Конкурс було вирішено провести з метою формування ціни шляхом змагальності (конкуренції), забезпечення прозорості, а також для дослідження стану ринку конвертів та вивчення пропозицій, оцінки виробничих можливостей і документації можливих постачальників.
Один з учасників конкурсу – ТОВ «НВП Поліграфсервіс» згодом відкликав свою пропозицію через неправильний розрахунок вартості продукції. Отже, розглядалося 4 пропозиції, з яких до оцінки було допущено пропозиції компаній ТОВ «Паперова» та ТОВ «Інпрес», кращою з яких виявилась пропозиція ТОВ «Інпрес».
Пропозиції інших компаній – ТОВ «Транскомплект-С» і ТОВ «Куверт–Україна» не відповідали умовам запиту, а саме:
– ТОВ «Транскомплект-С» надав опис предмету закупівлі, в якому неправильно зазначив кількість конвертів, а також був відсутній висновок санітарно-епідеміологічної експертизи на конверти.
– ТОВ «Куверт–Україна» у складі пропозиції не надав сертифікат відповідності українських систем сертифікації на продукцію, а також були відсутні копії балансу та звіту про фінансові результати за проміжні періоди. Не відповідали запиту і основні умови договору, надані учасником, – їх було доповнено пунктом щодо штрафних санкцій до покупця.
Таким чином, пропозиції двох учасників підлягали відхиленню. Конкурсна комісія УДППЗ «Укрпошта» відхилила пропозиції ТОВ «Куверт–Україна» і ТОВ «Транскомплект-С», керуючись в першу чергу конкурсними вимогами, а також практикою розгляду скарг Антимонопольним комітетом України та його рішеннями, в яких чітко зазначено, що пропозиція, котра не відповідає зазначеним замовником умовам, має бути відхилена.
Якби «Укрпошта» не відхилила ці пропозиції – інші учасники звинуватили б підприємство не лише в корупції та у порушенні умов конкурсу, а навіть в його профанації. Доречно також зазначити, що кошти, за які «Укрпошта» закуповує продукцію як для власних потреб, так і з метою перепродажу (що в даному випадку є ключовим моментом) не є «державними», оскільки, ще раз наголошуємо, будь-якого фінансування своєї діяльності з держбюджету національний оператор поштового зв’язку ніколи не отримував.
Щодо всіх обставин цього конкурсу О.Чорновалову під час інтерв’ю були надані детальні пояснення в.о. генерального директора «Укрпошти» І.Ткачуком, а також радником генерального директора, проте журналіст їх не врахував, чомусь називаючи в сюжеті цю закупівлю «старими схемами». Варто зазначити, що для висловлення своїх звинувачень директору ТОВ «Куверт–Україна» було надано 45 сек, І.Ткачуку для їх спростування – 25 сек.
В сюжеті голос за кадром задається питанням про переможця: його «чомусь визнали переможцем торгів», натякаючи на якусь оборудку, хоча журналісту була надана вичерпна інформація щодо визначення переможця. Важливо зазначити, що ТОВ «Куверт–Україна» зверталося до органу оскарження (АМКУ), але той не виявив порушень. Втім, журналіст відкидає висновок державного органу і робить свій прямо протилежний «висновок» про «старі схеми» та фальсифікацію результатів конкурсу.
Журналіст програми не мав права використовувати необмірковані оцінки та мав проявити елементарну компетентність при висвітленні результатів конкурсу, а також бути обачним з висновками та збалансовано надавати позицію всіх сторін. Зауважуємо, що однобічне висвітлення згаданої закупівлі лише з позицій однієї зацікавленої комерційної структури та надання недостовірної інформації суперечить журналістським стандартам і має явні ознаки замовлення.
Фраза, яка прозвучала наприкінці сюжету, є неправдивою і аж ніяк не підтвердженою: «А поки керівник Укрпошти працює за сумнівними старими схемами та на представників політичних сил, які його призначили, прості листоноші продовжують робити свою справу…». Таке висловлювання не лише обмовляє керівника, а й незаслужено протиставляє його трудовому колективу, провокує конфлікт на підприємстві та підбурює працівників «Укрпошти».
Відповідно до журналістських стандартів та етики, кожен журналіст несе не лише юридичну, а й моральну відповідальність перед суспільством за правильність повідомлень і справедливість суджень, поширених за власним підписом, під псевдонімом чи анонімно, але з його відома та згоди.
У випадку, якщо виявилося, що інформація не відповідає дійсності, журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації.
Статтею 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачено, що громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи.
Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, а також інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Цією ж статтею передбачено захист цих прав юрособи відповідно до Цивільного кодексу України.
«Укрпошта» вважає, що інформація сюжету «Корупція на пошті» є завідомо неправдивою та такою, що порушує особисті немайнові права одного з найбільших державних підприємств України.
Стаття 277 Цивільного кодексу України надає юридичній особі, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Також слід відмітити, що сама назва «Корупція на пошті» вже створює у глядачів враження, що в сюжеті йдеться про існування корупційних схем на підприємстві. Корупцією відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» є використання особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей. Втім в програмі не наведено жодного факту, який би відповідав визначенню поняття «корупція».
Таким чином, зміст сюжету «Корупція на пошті» не відповідає заявленій темі і порушує основні стандарти журналістики. Цей поверховий, однобічний, без належного бекграунду матеріал, побудовано на думках некомпетентних «експертів», непрофесійної «листоноші», зацікавленого бізнесмена та суб’єктивних, аматорських, нічим не підтверджених та неправдивих висновках журналіста. В сюжеті не дотримано елементарного стандарту – балансу думок та оцінок. Автори сюжету використовують маніпулятивні технології, наклеюють ярлики та роблять свої хибні та обманливі «висновки» лише на підтримку однієї думки, геть відкидаючи іншу думку та реальні факти.
Враховуючи вищевикладене, «Укрпошта» наполягає на вибаченнях та невідкладному офіційному спростуванні в аналогічний спосіб інформації сюжету «Корупція на пошті», джерелом поширення якої є програма «Схеми» Радіо Свобода та Перший національний канал.
У свою чергу, «Укрпошта» готова надати будь-які додаткові коментарі та матеріали для ЗМІ щодо зазначеного питання.
http://ukrposhta.ua/28045
