На Саф'янщині планують зайнятися видобутком солі

У Саф’янівській громаді мають намір зайнятися вивченням потенціалу щодо можливого промислового видобутку солі. На Одещині в даному напрямку планують працювати на територіях Усатівської та Красносільської громад. Про це йдеться в проєкті Стратегії відновлення та розвитку Одеської області на 2025-2027 рр., оприлюдненому на сайті Одеської обласної ради, пише Придунав'я-онлайн.

На даний час в Одеській області промисловий видобуток солі не здійснюється. Усі місця, які історично використовувалися для видобутку солі, зокрема Куяльницький лиман, зараз не експлуатуються.

Основними причинами є:

* Екологічні обмеження, оскільки більшість цих водойм є природоохоронними територіями або курортними зонами.
* Економічна недоцільність. Видобуток солі в регіоні був зупинений через зміни економічних умов, конкуренцію з іншими джерелами солі в Україні та світі, а також через технологічні труднощі
* Пріоритет іншим видам використання лиманів. Наприклад, Куяльницький лиман використовується як лікувальний курорт, що приносить значний економічний дохід.

Перевалка в дунайських портах упала майже на 50%

Порти Дунаю працюють менш ніж на половину, але залишаються стратегічно важливими для нішевих вантажів і зв’язку з ЄС.

У 2024 році вантажообіг українських портів на Дунаї скоротився на 46% — до 17,3 млн тонн. Про це написала в своєму фейсбук провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Коссе.

Для порівняння, морський коридор забезпечив майже 80 млн тонн вантажообігу. Зерновий експорт через румунську Констанцу у січні-лютому зменшився в шість разів, а великі трейдери, зокрема «Нібулон», не бачать можливостей для нарощення експортів через Ізмаїл чи Рені.

Водночас, як наголошує, ці порти залишаються ключовими для перевалки руди, нафтопродуктів та імпортних партій. Ізмаїл, зокрема, продовжує обслуговувати поставки української залізної руди для європейських металургійних комбінатів.

Дунайські порти є частиною логістичного коридору «шляхи солідарності», що з’єднує Україну з ЄС. Їхня інтеграція до TEN-T (транс’європейські транспортні мережі), масштабування європейського співфінансування та підтримка спеціалізованої інфраструктури — це інвестиція у стійкість, а не в резерв.

Так, на думку експертки, логістична автономія передбачає наявність вибору, а не залежність від одного маршруту, навіть якщо він наразі працює ефективно.

Раніше газета "Дунаец" інформувала, що вантажопотік у морських портах України скоротився на 17%.

Гендиректор Укрпошти Смілянський випускав фейкові благодійні марки

ПрАТ «Укрпошта» як компанія з державною участю не має права займатися благодійною діяльністю. З тієї ж причини Укрпошта не має права випускати ніяких благодійних марок, до того ж такі марки не передбачені «Порядком введення в обіг поштових марок».

Втім фейкові благодійні марки «Укрпошта» випускала численними тиражами. Лише в 2023 році було випущено 16 накладів фейкових благодійних марок, для прикладу:

■ Марка «ПТН ПНХ!» 1 500 000 штук, номінал «F» +7,00
■ Марка «Слава Силам оборони і безпеки України! 1 075 000 «F» +7,00
■ Марка «Винищувачі зла» 600 000 «F» +16,00
■ Марка «Подарунки Святого Миколая» 600 000 «M» + 5,00 грн.

Першою фейковою благодійною маркою була “Пес Патрон”, яку запустили у продаж 1 вересня 2022 року, і на погашення якої запросили Зеленського. 

Подробиці в статті Черговий скандал з “благодійністю Укрпошти”: Смілянський випускав фейкові благодійні марки і за шахрайськими схемами перераховував за них десятки мільйонів Милованову