Викрито російську історичну брехню щодо "героїчного взяття Ізмаїла геніальним Суворовим"

Російська версія "героїчного взяття Суворовим Ізмаїла" виявилася повною брехнею!

Сепарська влада Ізмаїла рятує «День воинской славы России» і надає РПЦ МП «офіційні докази» для визнання Олександра Суворова святим, пишуть в пабліку Ізмаїл-онлайн.

У 2022 році Міністерство оборони фашистської росії звернулося до РПЦ МП із проханням розглянути можливість канонізації Суворова.

Патріарх РПЦ МП Гундяєв повідомив, що церква вже збирає необхідні матеріали про життя полководця.

Втім, для канонізації московським попам потрібні документальні свідчення чудес, здійснених кандидатом у святі.

На прохання попів Ізмаїльська міська рада вже підготувала такі «докази» безпосередньо за місцем їх «здійснення» — в Ізмаїлі.

Загальновідомим «дивом» Суворова вважається те, що він за 2 години 30 хвилин (з 5:30 до 8:00) вбив 26 тисяч турків, 9 тисяч узяв у полон, перестрибнув 10-метрові мури кам’яної фортеці та захопив Ізмаїл.
Справжнє чудо!

Саме на підставі цього «чуда» в Московії святкують «День воинской славы России», який відзначають 24 грудня — у день дивовижного взяття Суворовим Ізмаїла у 1790 році.

Але виникла проблема

Не вір їм на слово: 10 цитат, які підтверджують російську національну брехливість

Історичні й публічні вислови від різних мислителів, політиків і очевидців неодноразово фіксували одну й ту саму рису — тенденцію росіян до лицемірства, виготовлення легенд і брехні як суспільної та політичної практики. Нижче — 10 цитат, які це ілюструють.

---

1. «Дуже велике царство Європи, населене дуже жорстокими, агресивними, п’яними дикунами під управлінням порочного й деспотичного уряду». — Британська енциклопедія, 1782 р.
   (Заява – оглядова характеристика країни як тотальної деградації та насильства.) Поштівка

2. «Потрібно висловити мій сумний погляд на російську людину: вона має таку слабку мозкову систему, що не здатна сприймати дійсність як таку. Для неї існують лише слова. Її умовні рефлекси координовані не з діями, а зі словами». — Академік Іван Павлов, 1932 р.
   (Пряме звинувачення: життя слів замість життя діл.) Поштівка

3. «Народ, що ненавидить волю, обожнює рабство, любить ланцюги на руках і ногах… готовий у будь-який момент гнобити все й усіх». — Іван Шмелев
   (Зображення психології покірності й готовності підкорятися, яку можна використовувати для виправдання брехні та насильства.) Поштівка

4. «Народ, байдужий до найменшого обов’язку, до найменшої справедливості, до найменшої правди… що цілком не визнає ні вільної людини, ні вільної думки». — Олександр Пушкін
   (Критика культурної байдужості до правди як соціального явища.) Поштівка

5. «Росія — найбрудніша, до блювоти мерзенна країна у всій світовій історії… Всю свою історію ця нація барахтається в лайні й бажає потопити у ньому весь світ». — Іван Ільїн
   (Різка оцінка морального стану росіян й його імперського негативу.) Поштівка

6. «Я не горджусь, що я росіянин… коли я думаю про красу нашої історії — до проклятих монголів і до проклятої Москви — ще більше соромно, ніж самі монголи». — Лев Толстой (лист 26 квітня 1869 р.)
   (Толстой прямо ставив діагноз лицемірству історичного порядку.) Поштівка

7. «Русский народ знаходиться в крайньому жалюгідному стані: він хворий, зруйнований, деморалізований… він одержимий хибними ідеями, що межують з манією величі й ворожості до всіх». — Володимир Соловйов (фрагмент)
   (Характеристика масової істерії, підґрунтя для пропаганди й брехні.) Поштівка

8. «Не народ, а адський виродок». — В.В. Розанов
   (Емоційна, але показова метафора, що відображає ставлення частини інтелігенції до масового морального стану.) Поштівка

9. «Договір, підписаний з Росією, не вартий паперу, на якому написаний». — Отто фон Бісмарк
   (Підтвердження історичної недовіри до російських домовленостей і практики підміни зобов’язань брехнею.) Поштівка

10. «Російська влада повинна тримати свій народ у стані постійного здивування». — (афористичне зауваження, що відображає політику інструменталізації інформації й емоцій)
    (Це речення точно підкреслює тактику управління увагою і спертості правди: тримати людей в інформаційному хаосі, щоб брехня мала ефект.) Поштівка

Висновок. Ці вислови — не поодинокі випадки. В історичних джерелах, листах, есеях і закордонних оглядах часто фіксується одна й та ж картина: суспільство та еліти, де слова регулярно замінюють дію, а правду підміняють вигадуваннями й легендами. Якщо ми говоримо про російську політичну культуру брутальної брехні, то наведені цитати підтверджують цю тезу: вони походять від очевидців, інтелектуалів, закордонних політиків і публіцистів, які бачили і описували системну практику брехні та лицемірства.

Турецький історик: Пазл різних народів РФ розпадеться - Татарстан, Сибір і Кавказ чекають на слушний момент

Силовий метод - єдиний шлях для зупинки російського імперіалізму. Рано чи пізно сучасна імперія, якою є Росія, розпадеться на частини, і це дасть їй можливість стати на демократичний шлях розвитку.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав турецький та кримськотатарський історик, правозахисник, професор Бількентського університету Хакан Киримли.

“Російський імперіалізм можна зупинити лише силою. На жаль, інших методів немає. В Україні (як і в Грузії, Молдові, Азербайджані) – це не територіальний спір, а прояв російського імперіалізму, який сам собою не зникне. Кінець настане тільки тоді, коли Росія перестане бути імперією, а її колонії здобудуть незалежність”, - сказав Киримли.

Турецький та кримськотатарський історик переконаний, що рано чи пізно Росія розпадеться на частини.

“Росія – це великий пазл різних народів, які живуть під гнітом. Чи, можливо, що все ж таки бажання вільного розвитку, бажання ідентифікувати себе як окремий народ, а не як російський народ, переможе? Усе нереальне сьогодні може стати цілком можливим завтра (в історичному сенсі це можуть бути роки або навіть десятиліття)”, - наголосив Киримли.

Історик переконаний, що у нинішній формі Росія не може розвиватися через свою ідеологію імперіалізму.

“Хоча розпад СРСР був тільки частковою дезінтеграцією. Російська Федерація залишилася тією ж імперією, лише під іншою назвою. У нинішній формі Росія не може бути нормальною демократичною державою, оскільки імперіалізм – її головна ідеологія”, - сказав Хакан Киримли.

За його словами, різні складові Росії прагнуть самовизначення та чекають слушного моменту для цього. 

“І ті ж Татарстан, Сибір, Кавказ та інші – вони знають, що є частиною РФ не назавжди. Усі вони чекають на слушний момент, і він рано чи пізно настане”, - сказав Киримли.

Він також наголосив, що такий сценарій корисний для самої Росії, бо є єдиним варіантом стати демократичною державою.

Путінський культ мертвих. Коротко про суть «русского мира»

Якою ідеологією насправді керується сучасна Росія

Впродовж останніх років українські й навіть деякі західні дослідники витратили чимало сил і часу на те, щоб розшифрувати зміст російської ідеології — концепції так званого «русского мира». З початком повномасштабного вторгнення в Україну таких спроб стало ще більше. Бо ж всім цікаво, якими ідеями та уявленнями керується держава, що розв’язала таку страшну і криваву війну? Інтелектуальній відвазі цих дослідників слід віддати належне. Але перш ніж пірнати у каламутний вир теорій Дугіна, Проханова, Ільїна та інших мракобісів, варто замислитись, а чи справді там можна знайти відповідь на питання про мотиви, які рухають сучасною Росією?

На думку автора цих рядків, відповідь негативна. Сучасну Росію, як і сотні років тому, урухомлюють хижацькі імпульси, у природі котрих ми нещодавно розбиралися. Сама природа московитсько-російської державності запрограмована на загарбання, а отже на насильство стосовно народів, яким призначено стати черговою жертвою імперії. Причому й самі московити є жертвою власної держави, оскільки її функціональна модель — це окупаційна адміністрація, котра захищає інтереси мізерної меншості, з’юрмленої довкола деспотичного вождя. В цьому сенсі, те, що Росія впродовж своєї історії регулярно бере на озброєння різні канібальські ідеології — це не прикрий збіг політичних обставин, а закономірність: інші доктрини там просто не приживаються.

«За беспрецедентные потери»: кремль начал чистку командного состава армии и флота

Всё — в лучших сталинских традициях.

За время полномасштабной войны российские войска не смогли выполнить ни одной из стратегических задач, о которых пафосно заявил кремлевский диктатор путин в речи 23 февраля. «Непобедимая и легендарная» армия оказалась ордой убийц, мародеров, насильников и трусов под руководством бездарей и воров. Некомпетентность российской военной верхушки превзошла все ожидания мирового сообщества. Чтобы уменьшить последствия будущей политической и уголовной ответственности, кремлевские власти пытаются обвинить во всех неудачах и поражениях командиров оккупационных частей и соединений. Поиск виновных руководство страны-оккупанта начало в лучших сталинских традициях.

На Росії сертифікати перехворілих на COVID продовжать до року з моменту одужання

На Росії термін дії сертифікатів про статус перехворілого на ковід  продовжили з півроку до одного року, а в Україні навпаки скоротили з півроку до трьох місяців.

Термін дії сертифікатів про статус перехворілого на ковід буде автоматично продовжено до одного року з моменту одужання для всіх, хто переніс COVID-19 останнього року, заявив у п’ятницю глава МОЗ РФ Михайло Мурашко, пише Поштівка.

“Щодо сертифікату перехворілого. Сертифікат буде автоматично продовжено для всіх, хто мав захворювання протягом останнього року. Тому один рік з моменту одужання”, – сказав Мурашко.

Міністр нагадав, що повторно на ковід в РФ хворіють лише 0,74% хворих.

МВФ: Через 5 лет уровень жизни в России будет как в Туркмении

Россия продолжит сползать вниз в рейтинге стран по уровню жизни, отмечает Международный валютный фонд.

По итогам 2020 года РФ займет 68-е место в мире по ВВП на душу населения, следует из блока октябрьских прогнозов фонда.

В среднем на человека российская экономика сгенерирует 9,97 тысячи долларов валового внутреннего продукта - на 1,6 тысячи, или 14% меньше, чем годом ранее.

Подушевой ВВП, пересчитанный в доллары, который считается индикатором средних доходов населения, вернется в России на уровни 2016-17 гг. Общий же объем ВВП в долларовом выражении скатится до отметок 13-летней давности - 1,5 трлн долларов, оценивает фонд.

Оккупированный Крым стал тяжелым бременем для российской экономики — Handelsblatt

 

Пять лет назад аннексия Крыма вызвала огромную эйфорию в России и дала новый импульс популярности Владимира Путина в стране. Тогда Россия получила стратегически важный форпост с крупными газовыми месторождениями, несколькими верфями и портами, а также благоприятным климатом как для сельского хозяйства, так и для туризма. Но побочные эффекты аннексии становятся со временем все более тяжелым бременем для экономики России.

Отношения с Украиной постоянно ухудшаются. Прямых рейсов между странами уже не существует, и на украинской границе к русским мужчинам обычно относятся с большим подозрением и пренебрежением, а иногда даже запрещают въезд.

Украина оказалась критически зависимой от РФ и Беларуси

Экономика и армия Украины критически зависимы от поставок дизельного топлива из России и Беларуси. Такое утверждение сделал соучредитель Украинского института будущего Анатолий Амелин.

ИМПОРТ. После обретения независимости в Украине работало шесть нефтеперерабатывающих заводов, которые вырабатывали около 90% всего топлива, потребляемого в стране. Однако в 2005 году правительство приняло решение отменить таможенные пошлины на импорт нефтепродуктов. После этого доля нефтепродуктов, которые производились на украинских НПЗ, сократилась с 90% до 45%, и внутренний рынок страны стал зависимым от цен на импортное топливо. Это привело к тому, что владельцы нескольких НПЗ отказались от переработки нефти.

СЕЙЧАС в Украине работают всего два НПЗ (Кременчугский и Одесский). Эти предприятия вырабатывают 2,1 млн тонн нефтепродуктов в год. При этом потребности Украины в ДТ и бензине составляют 6,8–7,5 млн тонн в год. Дефицит топлива покрывается за счет импорта из других стран. В 2017 году около 80% импорта приходилось на топливо из Беларуси (43%) и России (37%).

РЕШЕНИЕ. По словам Анатолия Амелина, чтобы снизить энергозависимость от страны-агрессора и ее союзника, необходимо поднять эту проблему на уровень вопроса национальной безопасности. Необходимо составить план снижения зависимости от ограниченного количества поставщиков топлива. Кроме того, необходимо наращивать внутреннюю добычу нефти и наладить партнерство с иностранными владельцами НПЗ.

В одной из больниц Пензенской области вместо кроватей установили конструкции из досок и стульев

На России в городе Кузнецке Пензенской области в местной больнице установили кровати из стульев и досок. Жители города уже рассказывают о своих впечатлениях после такого лечения и возмущаются творящимся беспределом.

В паблике «Подслушано в Кузнецке» во «ВКонтакте» опубликовали фотографии местной больницы города с необычным изобретением. Вместо привычных или даже плохих коек установлены заменяющие их сооружения из деревянных досок и четырёх стульев. Несложно догадаться, что такая конструкция даже не прикрыта ничем, что могло бы улучшить её внешний вид. Хотя бы матрасом.

Минздрав региона 15 января официально подтвердил, что снимок является подлинным.

ФСБ вимагатиме продовжити арешт полоненим українським морякам

Лефортовський суд Москви 15 січня розгляне клопотання Федеральної служби безпеки РФ про продовження до 26 квітня терміну утримання під вартою українських моряків, захоплених Росією під час інциденту в районі Керченської протоки. Про це повідомляють Вільні новини з посиланням на ТАСС.

"Лефортовський суд Москви 15 січня о 10:00 мск розгляне клопотання слідства, яке просить продовжити арешт морякам до 26 квітня", – йдеться в повідомленні.

Як повідомляли Вільні новини, за словами адвоката Миколи Полозова, наступного тижня почнуться суди щодо українських моряків в РФ, в ході яких, як очікується, їм продовжать термін утримання.

Нагадаємо, 25 листопада в районі Керченської протоки сталося російський збройний напад і захоплення українських військових катерів "Бердянськ", "Нікополь" і буксира "Яни Капу", які здійснювали морський перехід з порту Одеси в порт Маріуполя – з Чорного в Азовське море, також було поранено і захоплено в полон членів їх екіпажів.

Затримані українські кораблі були доставлені в окуповану Керч. У полон було взято 24 людини – військові моряки і співробітники СБУ. 24 українських моряків заарештували в Криму 27 і 28 листопада на два місяці.

Washington Post: Следующее вторжение России в Украину может зависеть от Трампа

Прошло уже более пяти недель с тех пор, как Россия атаковала и захватила корабли ВМС Украины, которые проходили через международные воды возле оккупированного Крымского полуострова.

Вместо того чтобы ждать следующего шага россиян, администрация Трампа должна работать с союзниками, дабы сдерживать дальнейшую агрессию, передаёт УНН, ссылаясь на статью редакции The Washington Post.

СМИ отмечает, что за последнее время российские силы нарастили своё присутствие у границы Крыма с восточной Украиной, что вызвало предостережения со стороны украинского правительства и независимых наблюдателей о том, что режим президента РФ Владимира Путина может планировать новую атаку на страну.

“Вместо того чтобы ждать следующего шага россиян, администрация Трампа должна работать с союзниками, дабы сдерживать дальнейшую агрессию”, — пишет издание.

После атаки 25 ноября на Азове, корабли РФ удерживали “мертвую хватку” в Керченском проливе, соединяющем Черное с Азовским морем, и строго ограничивали движение судов, идущих в украинские порты.

Как сообщает редакция, подобная деятельность грубо нарушает международное право и договор между Россией и Украиной об использовании Керченского пролива и Азовского моря. Но кроме отмены президентом Трампом запланированной встречи с Путиным вскоре после инцидента, Москва не ощутила значительных последствий, отмечают журналисты.

Россия окончательно превратилась в страну победившего милитаризма — эксперт

У миллионов россиян внаглую отняли пенсии, которые государство ранее обязалось платить. Главу Росстата уволили, потому что у него никак не получалось обеспечить указанный начальством уровень инфляции. Цены в магазинах, ну, никак не желают слушать командного окрика. Чиновники, получившие указание быть честными, начали объяснять податному населению, что никто смердам ничего не должен, детей никто их рожать не просил, а жить можно, перейдя на «макарошки» и разбив по весне огороды.

Когда Владимир Путин в эйфории после специально для него устроенных испытаний заявил, что боеголовка «Авангард» — лучший новогодний подарок российскому народу, он абсолютно точно назвал безусловный символ уходящего 2018-го. Россия окончательно превратилась в страну победившего милитаризма. Ее лидер не хочет и не может подарить что-нибудь полезное и приятное для жизни — качественное улучшение образования, медицинского обслуживание, снижение цен и налогов, повышение доходов.

Об этом говорится в статье российского журналиста, военного эксперта, заместителя главного редактора «Ежедневного журнала» Александра Гольца.

Туман войны. Андрей Пионтковский – о времени выбора

Как и в XX веке, начиная с 14 года Россия встречает пятое рождество подряд в состоянии войны (Первой мировой, а затем Гражданской тогда, Четвертой мировой гибридной сегодня). Я предпочитаю называть то, что происходит с 20.02.14 (эта дата выбита на медальках за аннексию Крыма), Четвертой мировой, так как развязана она была как реванш за поражение в Третьей мировой (холодной). Мировая история начиная с 1914 года приобретает, если хотите, стройную ритмическую конфигурацию: Вторая и Четвертая мировые были задуманы как реванши за поражение соответственно в Первой и Третьей.

Страна, победившая германский нацизм и превратившая эту победу в языческий культ, стала в 2014 году воспроизводить на высшем государственном уровне дьявольские идеологемы нацистской пропаганды, умноженной на возможности современного телевидения: "разъединенный народ", "собирание национальных земель", "Русский мир" ("Третий Рейх", "Пятая Империя"), "горстка национал‑предателей" и так далее.

Прежде чем закончить с историческими аналогиями и перейти непосредственно к нашим суровым будням, приведу одну свою зарисовку 2014 года (путинская "судетская" речь, пик имперской эйфории):

Агония кремлевской власти будет страшной и кровавой. Процесс пошел – Каспаров

Российский президент Владимир Путин может выжить лишь при нарастании хаоса не только в России, но и по всему миру, считает российский оппозиционер Гарри Каспаров.

Гарри Каспаров

Но почему окончание путинской власти опасно не только для России, но и для всего мира? Мы собрали лучшие тезисы выступления политика на форуме "Свободная Россия".

Что такое режим Путина и почему его поддерживают россияне

Путинский режим – это не классическая диктатура XX века, ведь отсутствует идеология как такова. Режим описывается с точки зрения мафиозных терминов. Мафиозное государство, в данном случае, босс как главарь мафии, существует в условиях распределения доходов, свердоходов, ренты по справедливости и понятиям, которые приняты в этом сообществе.

Рост популярности Путина когда-то был связан с тем, что после 90-х годов, достаточно тяжелым для наших соотечественников, наступила эра сначала относительного, потом уже достаточно приличного благополучия. Да, были спады из-за всемирного кризиса в 2008-м году, но в целом ситуация стабилизировалась. То есть с одной стороны население почувствовало вкус к нормальной жизни, и это, безусловно, было связано с Путиным.

Россия потеряла право говорить, что не является стороной конфликта в Украине, - МИД Польши

Яцек Чапутович

Результатом нападения российских ВМС на украинские военные корабли является юридически доказан статус России как стороны конфликта.

Об этом заявил министр иностранных дел Польши Яцек Чапутович во время дискуссии в рамках министерской встречи ОБСЕ по милитаризации оккупированного Крыма, Черного и Азовского морей, сообщает из Милана корреспондент "Европейской правды".

Чапутович отметил юридическую важность того, что Россия официально признает нападение своих военных на украинском корабли.

"Теперь Россия не может говорить, что она не является стороной конфликта. Теперь они не могут спрятаться за какими-то "зелеными человечками", - отметил он.

Также польской министр заверил, что заявленные россиянами мотивы своего нападения не являются убедительными.

Шокирующие откровения сценариста российского политического ток-шоу

Сценарист политического ток-шоу анонимно рассказала о пропаганде и цензуре на ТВ, как проходит идеальный выпуск, для чего нужны «поперечники» и почему любое ток-шоу — это спектакль.

Детская мечта

Моя мама работала на провинциальном канале, часто брала меня на съемки, поэтому я с детства хотела попасть на телевидение. После журфака пришлось год стажироваться «за еду и опыт» в онлайн-изданиях, параллельно я рассылала резюме на разные телеканалы, но без опыта никто не брал.

На телевидении действует негласное правило: попасть в саму сферу в разы сложнее, чем перебраться с одного канала на другой. Нет опыта на ТВ — можешь сколько угодно рассылать резюме, никто не отзовётся, есть опыт — шансы на успех многократно возрастают. Однажды мне повезло — через знакомых узнала о вакансии в новостях третьеразрядного канала, там проработала год, потом наконец перешла на федеральное ТВ.

Сейчас я пишу сценарии для ток-шоу на крупном канале. Большинство моих коллег по редакции переманили с аналогичных проектов других каналов. Это целое искусство — переманивать ценные кадры у конкурентов. Руководители проектов заманивают престижем, перспективами, более высокой зарплатой… Коллектив у нас в целом дружный, но конкуренцию тоже никто не отменял — над выпусками работают несколько бригад, и каждая стремится, чтобы их эфир прошел круче, чем у других. Это напрямую влияет на их ценность на рынке как профессионалов.

Стабильность 

Условия работы хорошие — белая зарплата от 70 тысяч рублей и выше, в зависимости от нагрузки. Некоторые сценаристы работают по пятидневке, некоторые — неделя через неделю, а в свободное время подрабатывают для других проектов.

Иногда можно писать из дома, например если работаешь с бригадой, которая делает выпуск на понедельник. График плавающий, по принципу «пока не будет готово». В основном я успеваю написать свой сценарий (15-16 страниц) в обычный 8-9 часовой рабочий день, остальное время редактирую. Одним словом — стабильность. И главное — нет такого ужасного стресса, как в новостях.

Акт продажу Української православної церкви 1686 року: мовно-етнічні виміри

Сьогодні стаємо свідками історичної події визнання Вселенським патріярхом Варфоломієм неканонічности Московської православної церкви та неправомірности юридичного чину 1686 року про перепідпорядкування Української православної церкви Московському патріярхатові. Загальновідомо, що ціна цього глобального питання 120 соболів та двісті золотих червінців (приблизно пів кілограма золота), які отримав Стамбульський патріярх Діонісій за згоди Єрусалимського патріярха Доситея. Проте ця подія продажу Української православної церкви 1686 року мала свою дуже непривабливу прелюдію (у мовному плані зокрема), в якій показово відображено трагедію української релігійної поразки, що тільки 2018 року, аж за 332 роки, починає набувати обрисів виходу з катастрофічно модифікованого та підлеглого становища.

Передумови та прелюдія церковного торгу

Виняткового значення в ідейному спрямуванні, релігійно-політичній та мовній історії всіх наступних століть набула подія відновлення православної ієрархії 1620 року. Її здійснив таємними заходами Єрусалимський патріярх Теофан за силової підтримки козаків на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним, які щойно з 1610 року "заявили себе поборниками православ'я" [29, с. 152; 19, с. 147]. Обурений король та польський сейм 1632 року під тиском складних політичних обставин визнали відновлену ієрархію повноправною в Польській державі поряд із католицькою та унійною. Однак українське православ'я спромоглося бути українським всього лиш 66 років (1620-1686 рр.), а відтак "впало жертвою своєї власної політики, яка в кінцевому підсумку звела нанівець результати кровопролитних визвольних битв середини ХVII ст." [17, с. 65]. Йдеться про перепідпорядкування (себто релігійно-політичний продаж) 1686 року Української православної церкви з юрисдикції Константинопольського патріярха до Московського. Через дипломатичний тиск та хабарі Москві вдалося досягти допомоги Отоманської Порти, що примусила Константинопольського патріярха погодитися на передачу юрисдикції. "Вічний мир", укладений 1686 року між Річчю Посполитою та Московією, містив положення, за яким Київський митрополит мав перебувати під юрисдикцією Московського патріярха. Долучився до цього тиску і гетьман Іван Самойлович: церковний синод у Києві обрав митрополитом промосковського кандидата, князя Гедеона Святополка Четвертинського (1685-1690 рр.) [9, с. 120-121]. Дмитро Блажейовський метафорично назвав це "церковним переяславом" і наголошував, що "від самого 1620 року бачимо лише постійні контакти з Москвою і побирання московських грошей, постійні "прощі" духовенства до Москви по "допомогу" та постійне інформування Москвипро всі більш-менш значущі події в Україні та Польщі" [2, с. 202; 3, с. 23].

Скандал из-за Украины! - Видео неудобной правды про автокефалию УПЦ возмутило россиян (видео)

В прямом эфире российского ТВ вспыхнул скандал из-за предоставления автокефалии Украинской церкви.

Приглашенный в студию канала НТВ известный ученый историк Евгений Понасенков заявил, что с точки зрения религиозной иерархии Константинополь находится намного выше Москвы и имеет право предоставлять Томос любой из церквей, которой посчитает нужным.

Мнение российской стороны не имеет никакого значения.

Более того, основы православия и регулирования взаимоотношений церквей в Константинополе были заложены в момент, когда Москвы как города не существовало в принципе.

Слова историка вызвали активное недовольство ведущих и гостей в студии российской программы, а фрагмент этого видео был опубликован в Интернете и стал причиной не только скандала в социальных сетях, но и бурного обсуждения.

Разоблачивший абсолютное отсутствие прав Москвы диктовать условия Константинополю и Киеву Понасенков не остановился и отметил, что право и законность существования Московского патриархата недавно было поставлена под сомнение: при изучении исторических документов выяснилось, что многие подписи иерархов в документе 1590 года были подделаны.

Метастазы кремлевской подрывной пропаганды в Германии

Russlanddeutsche bei einer Demonstartion in Villingen-Schwenningen

Они скрывают того, кто за ними стоит, распространяют полуправду и притворяются либеральными: в самом центре Берлина размещаются офисы онлайн-каналов, финансируемых Россией, - новый вид пропаганды, сообщает Sueddeutsche Zeitung.

In the Now, канал в социальной сети Facebook, имеет более 3,7 млн подписчиков - больше, чем Sueddeutsche Zeitung или Bild. In the Now принадлежит компании Maffick GmbH, офис которой располагается в шикарном офисном комплексе "в 5 минутах от Бундестага". На табличке у звонка рядом со входом рядом с Maffick расположены название таких интернет-платформ, как Ruptly и Redfish. "Однако внутрь для беседы приглашать нас не собираются", - повествует автор публикации Торстен Шмиц.

"Там строго следят за тем, чтобы сохранить в тайне тот факт, что за всеми этими проектами стоит российское государство", - передает SZ. Новостной портал T-online.de недавно сообщил о "российском медиа-офисе в центре Берлина". Однако это еще не все.

"Генеральным директором Maffick GmbH является (...) руководитель цифрового канала In the Now Анисса Науэй, до этого несколько лет проработавшая на российскую государственную телекомпанию RT. Как заявил в интервью T-online.de главный директор по производству предприятия Maffick Джеффри Рей Спаркс, его компания по большей части финансируется российским государственным видеоагентством Ruptly, который, в свою очередь, принадлежит RT. Как заявил SZ бывший сотрудник, пожелавший сохранить анонимность, Ruptly тесно сотрудничает с Redfish и Maffick, причем оба канала используют видео Ruptly.