Перед судом постануть посадовці Вінницького ТЦК, яких ДБР викрило на хабарях від ухилянтів

ДБР завершило розслідування щодо співробітників Вінницького об’єднаного міського ТЦК та СП.

Державне бюро розслідувань повідомило, що завершило досудове розслідування щодо співробітників Вінницького об’єднаного міського ТЦК та СП.

Як пишуть у ДБР, підозрювані за гроші допомагали військовозобов’язаним чоловікам уникнути мобілізації та виїхати з країни.

«Створив організовану злочинну групу офіцер відділення призову ТЦК, до неї увійшли 2 члени військово-лікарської комісії та один цивільний. Саме останній підшуковував бажаючих уникнути призову та отримував гроші від клієнтів. Чоловікам ставили вигадані діагнози, що давало можливість одержати довідку про непридатність та виїхати за кордон. «Прибуток» учасники групи ділили між собою», - пишуть у ДБР.

Як зазначається, вартість однієї довідки становила 4 тис. доларів, а діяли зловмисники щонайменше з липня 2023 року до їхнього викриття правоохоронцями наприкінці вересня.

Крім того, повідомляють у ДБР, у ході досудового розслідування встановлено, що офіцер за 1,5 тис. доларів виключав замовників з електронної системи обліку чоловіків, яким видана повістка і які зобов’язані з’явитися у ТЦК для проходження медкомісії.

«Офіцер власноруч видаляв «потрібних» людей з бази, при цьому офіційно не маючи до неї відповідного доступу», - наголосили у Держбюро.

Лікарі та цивільна особа обвинувачуються у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усунення перешкод, вчиненого з корисливих мотивів, організованою групою (ч. 3 ст. 332 КК України), а посадовець військкомату ще й у шахрайстві та закінченому замаху на підбурення до надання службовій особі неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України).

Наразі службовці відсторонені від займаних посад. Всім фігурантам загрожує до 9 років позбавлення волі.

Фонд держмайна вп’яте виставив на продаж Білгород-Дністровський порт

Фонд державного майна знову виставив на приватизацію єдиний майновий комплекс держпідприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт".

Аукціон з приватизації порту призначено на 21 березня, стартова ціна активу становить 183,95 млн грн, свідчать дані у системі "Prozorri.Продажі", пише Придунав'я-онлайн.

Підприємство спеціалізується на перевантажені лісних вантажів, мінеральних добрив, залізорудних окатків, металопродукції та зернових вантажів. До складу лоту входить 9 суден портового флоту, 47 одиниць автомобільного та 4 одиниці залізничного транспорту.

На балансі держпідприємства, розташованого на території площею 64,4 га, також обліковується 18 портальних кранів та спеціальна техніка: 41 автонавантажувач, 4 екскаватори, 3 бульдозери, кран напневмоходу, компресор.

Попередні спроби продати Білгород-Дністровський порт були невдалими

Нагадаємо, перший аукціон із продажу Білгород-Дністровського морського порту, призначений на 3 березня 2023 року, зі стартовою ціною 187,57 млн грн визнали таким, що не відбувся. Пізніше, стартову ціну порту знизили вдвічі – до 92,46 млн грн.

13 березня того ж року ФДМУ провів повторний приватизаційний онлайн-аукціон з продажу Білгород-Дністровського порту, переможцем якого із пропозицією 264,12 млн грн стало ТОВ "Укрдонінвест" бізнесмена Віталія Кропачова, однак він відмовився від купівлі порту на етапі узгодження умов договору купівлі-продажу.

У Раду внесли законопроєкт про штрафи для водіїв за шини не за сезоном

В Україні на законодавчому рівні зобов'яжуть водіїв змінювати шини з літніх на зимові. У Верховній Раді 20 лютого зареєстровано законопроєкт №11029, який передбачає посилення відповідальності у сфері безпеки дорожнього руху.

Документ, який розробили за участі Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції, зокрема, передбачає внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення.

За використання шин, що не відповідають сезонності, передбачено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн).

Штраф за повторне порушення пропонують встановити на рівні від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів (3400-8500 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами від 3 до 6 місяців.

Зараз Україна входить до числа тих країн, в яких зимові шини не є обов'язковими. Існують вимоги лише щодо їхньої якості.

Однак за температур нижче ніж +7°С літня гума "дубіє" і втрачає свої властивості, автомобіль стає менш керованим, збільшується його гальмівний шлях.

А зимова гума має набагато краще зчеплення з дорогою, особливо, коли сніг та ожеледь.

У Патрульній поліції вважають, що запровадження на законодавчому рівні обов'язковості заміни літньої шини на зимову може суттєво поліпшити ситуацію на дорогах країни в холодний період та зменшити кількість ДТП.

Співмешканка нардепа від «Слуги народу» отримала гроші за програмою «єПідтримка», заробивши 410 тисяч гривень

Співмешканка депутата Верховної Ради від фракції «Слуга народу» Романа Бабія під час війни отримала 6,5 тис. гривень допомоги від держави за програмою «єПідтримка», хоча заробила 410 тис. гривень.

Про це йдеться у декларації Бабія за 2022 рік, котру він подав у 2024 році.

У 2022 році Бабій отримав 463 тис. гривень зарплати, 478 тис. гривень відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень, 90 тис. гривень компенсації вартості проїзду територією України. Також він отримав 25 тис. гривень на автомобільні трансфери під час візиту до Хельсинкі з метою ознайомлення з реформою оптимізації місцевих судів у Фінляндії, 15 тис. – на авіаквитки під час візиту до Хельсинкі, 26,5 тис. гривень – на проживання в готелі у Хельсинкі.

Його співмешканка Людмила Мойсук отримала 410 тис. гривень доходу від зайняття підприємницькою діяльністю. Жінка зберігає у готівці 58 тис. доларів та 28 тис. гривень, а Бабій зберігає у готівці 38,5 тис. доларів, 76 тис. гривень та 650 євро.

На банківському рахунку «Універсал банку» депутат зберігає 70 тис. гривень, у «Приватбанку» – 2,4 тис. гривень та 20 доларів.

Мойсук зберігає 77,4 тис. гривень на рахунку «Універсал банка», 16,9 тис. гривень – в «Приватбанку», 847 гривень – в «ОТП Банку».