Асфальт сошел вместе со снегом: Показали ужасную трассу между Кропивницким и Николаевом

Бездорожье Н-14: после оттепели снег с трассы национального значения сошел вместе с асфальтом. Трасса национального значения Н-14 между Кропивницким и Николаевом после оттепели стала почти непроезжей. Снег сошел и вымыл настоящие воронки. Между ними буквально переламываются пополам рамы грузовиков, а водители чем дальше, тем чаще разворачиваются и едут обратно, потому что не способны преодолеть этот разбитый путь.

За год водители проводят в заторах на дорогах Германии 459 тысяч часов

Причины пробок - увеличение частоты и продолжительности поездок, а также ремонты на дорогах.

Ежедневно на немецких автобанах в среднем случается две тысячи пробок. За год водители проводят в заторах 459 тыс часов.

Об этом пишут Вільні новини со ссылкой на Deutsche Welle.

Высокие скорости на немецких дорогах позволены законодательством, однако реальность выглядит несколько иначе: свободная дорога для свободных граждан - в основном только мечта. Причиной являются пробки.

Ежедневно на немецких автобанах в среднем случается две тысячи заторов. В прошлом году на дорогах в Германии снова было больше пробок, чем в предыдущем. А в предыдущем - больше, чем годом ранее. Это следует из исследования, проведенного Всеобщим германским клубом автомобилистов (ADAC).

Цифры, распространенные ADAC, впечатляют: в прошлом году в Германии было 745 тыс. пробок. Их общая длина составляла 1,5 млн км. В общем водители были вынуждены стоять на дороге 459 тыс. часов - в сумме это более 50 лет.

В Україні менше 6% доріг, що не потребують ремонту

В Україні лише 10 тис. кілометрів автомобільних доріг державного призначення із 170 тис. км не потребують ремонту – тобто менше 6%.

При цьому, за даними, наведеними Мінінфраструктури, середній капітальний ремонт 1 км доріг коштує близько 10 млн грн, повідомляє Поштівка. Відзначається, що у найгіршому стані  траси державного значення в Черкаській, Миколаївській, Луганській і Донецькій областях.

У 2018 році "залатали" вже 4 тис. км автодоріг. Це вдвічі більше, ніж в 2017 році. Витратили при цьому близько 40 млрд грн. Однак навіть за нинішніх темпах робіт, капітальний ремонт всіх доріг України, які цього потребують, відбуватиметься десятки років.

Варто відзначити, що в даній статистиці не враховані вулиці та дороги населених пунктів (вони перебувають у відомстві місцевої влади) і дороги місцевого значення. Це загалом – ще приблизно 373 тис. км доріг.

Стратегія "Drive Ukraine 2030" викликає сумніви

Низка положень стратегії викликають сумніви, а деякі взагалі виглядають прагненням видати бажане за дійсне. 

Підготовлена Мінінфраструктури стратегія "Drive Ukraine 2030" — документ, звісно, потрібний. Але якщо одні його положення зважені і продумані, то інші викликають сумніви, а треті — взагалі виглядають прагненням видати бажане за дійсне.

30 травня Кабінет міністрів України схвалив Національну транспортну стратегію України до 2030 р. "Drive Ukraine 2030". Її розробила команда Міністерства інфраструктури України спільно з провідними європейськими експертами в галузі транспорту за підтримки представництва ЄС в Україні та Європейської комісії. 21 червня стратегію "Drive Ukraine 2030" представили в Києві широкому загалу.

Як і в будь-якому питанні, що стосується інфраструктури, тут є багато зацікавлених сторін. Окрім самого Міністерства інфраструктури, це також "Укрпошта", "Укравтодор", "Укрзалізниця", Адміністрація морських портів України та багато інших. Та й у будь-якому разі, питання розвитку інфраструктури за визначенням стосуються всіх громадян країни.

У словах Володимира Омеляна на презентації стратегії було багато пафосу про майбутнє України. Ми ж, у свою чергу, вирішили критично розглянути деякі положення документа, які міністр інфраструктури перелічив у своєму виступі.

Головний самообман

Спочатку процитую Володимира Омеляна: "Україна — хаб між Європою і Азією. Україна може серйозно заявити про себе як учасник проекту нового Шовкового шляху, для чого потрібні прозорий і ефективний механізм оформлення митних вантажів, якісна система залізничних і автомобільних магістралей".

Саме так виглядає дежавю. За 23 роки роботи економічним оглядачем я ці слова чув безліч разів, тільки замість слова "Україна" вставляли назву якоїсь іншої держави. З 1989–1991 рр. і до сьогодні мостом або хабом між Європою і Азією себе називали всі, кому не ліньки, — від Литви з Латвією до Словаччини, Туреччини, Грузії і далі за списком країн регіону.