Австрийский журналист рассказал о впечатлениях от интервью с бесноватым Путиным

По его словам, Путин отвечал очень широко и его сложно было перебивать, потому что он постоянно акцентировал на этом внимание

Австрийский журналист телеканала ORF Армин Вольф, который на этой неделе выпустил интервью с президентом России Владимиром Путиным, рассказал, что это было одно из самых сложных интервью в его карьере. Об этом он сказал изданию Politico.

«Ты спрашиваешь его о коррупции в России и он начинает обсуждать коррупцию в Украине», — сказал Вольф.

По его словам, было сложно говорить с Путиным не в студии, а в Кремле, потому что каждый раз, когда он перебивал президента, это выглядело как «оскорбление его величества».

Также сложно было из-за синхронного перевода, потому что было сложней реагировать спонтанно.

Игорь Луценко: Мы теряем Одессу по тому же сценарию, что и Донбасс

Луценко: Украина постепенно теряет проукраинский контроль над Одессой

Группа украинских парламентариев, среди которых нардеп от "Батьківщини" Игорь Луценко, написали обращение к секретарю Совета национальной безопасности и обороны Александру Турчинову, в котором отметили, что пророссийские силы "системно захватывают" Одессу.

Группа народных депутатов, среди которых нардеп от "Батьківщини" Игорь Луценко, от "Самопомочі" Семен Семенченко, внефракционный парламентарий Владимир Парасюк и другие, подписали депутатское обращение к секретарю Совета национальной безопасности и обороны (СНБО) Александру Турчинову с просьбой инициировать заседание совета по ситуации в Одессе в связи с участившимися нападениями на проукраинских активистов. Копию обращения Луценко обнародовал на своей странице в Facebook.

В обращении нардепы напомнили о серии покушений на экс-лидера одесского "Правого сектора" Сергея Стерненко и нападении на руководителя одесского "Автомайдана" Виталия Устименко.

По мнению парламентариев, нападения активизировались после судебного процесса над мэром Одессы Геннадием Трухановым.

Микола Вересень пояснив, чому працівників українських ЗМІ не можна назвати журналістами

«Журналіст — це погано освічена людина, досить ледача, але дуже гонорова. Наш високотехнологічний навколишній світ ще більше псує таку людину, якраз в категорії «ліньки», - каже Микола Вересень.

Ще пройде багато років, коли українські журналісти почнуть поважати власну професію. Про це в ексклюзивному коментарі журналісту інтернет-видання Новости Украины – From-UA розповів український журналіст, телеведучий, громадський та політичний діяч, актор Микола Вересень.

На думку співрозмовника видання, в Україні «журналісти не є журналістами, тому що ніяких етичних кодексів ніхто не дотримується». Блогери ж, додає експерт, тим більше не є журналістами.

«Журналіст — це погано освічена людина, досить ледача, але дуже гонорова. Наш високотехнологічний навколишній світ ще більше псує таку людину, якраз в категорії «ліньки», - каже Микола Вересень.

Тим не менш, додає наш співрозмовник, за роки незалежності тенденція покращилась.

«Все-таки більше стало ЗМІ і, відповідно, люди стали більш тренуватися. Так що я не бачу попереду якихось великих проблем, хоча попереду, я думаю, роки й роки пройдуть, допоки цю професію самі журналісти почнуть поважати», - каже журналіст.

"Выучите язык – тогда и позовете". Писательница Ницой ушла с допроса в СБУ из-за русскоязычных сотрудников спецслужбы

На допрос в СБУ писательницу Ларису Ницой пригласили в связи с делом о "списке 47", который был получен благодаря имитации убийства российского журналиста Аркадия Бабченко.

Лариса Ніцой

Детская писательница Лариса Ницой ушла с допроса в Службе безопасности Украины из-за русскоязычных сотрудников ведомства. Об этом она написала в своем Facebook.

На допрос ее пригласили в связи с делом о "списке 47", который был получен благодаря имитации убийства российского журналиста Аркадия Бабченко.

"Зайдя в здание СБУ, сотрудник неожиданно со своими коллегами перешел на русский язык. Он вызвал другого сотрудника, и тот тоже обратился ко мне на русском: "Ларіса Нікалавна, я правєду вас к слєдоватєлю". Для меня это был шок. Я часто получаю письма на русском языке с угрозами мне и моей семье, о том, что "вот прідут іхніє..." – и тут какие-то незнакомцы, которые должны в стенах такой важной государственной структуры при выполнении государственных обязанностей говорить на государственном языке, вдруг заговорили со мной на русском про какого-то "слєдаватєля". Это выглядело как захват врагами нашей Службы безопасности", – подчеркнула писательница.

По словам Ницой, на вопрос, почему они разговаривают на русском, один из сотрудников СБУ отметил, что ему "так удобней", а второй сказал, что "полстраны разговаривает на русском".

Нові ставки розмитнення автомобілів спричинили обурення українців

Державне регулювання в сфері розмитнення вживаних автомобілів, важко назвати ефективним. Очевидно, що існуюче законодавство з цього питання потребує термінових та кардинальних змін.

Розуміють це і в парламенті. Нещодавно голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна розповіла про нові ставки за якими можна буде розмитнювати вживані авто. На її думку ставки треба знизити, повідомляє 24 канал.

«Зараз на новий автомобіль з об’ємом двигуна в 1,6 тис. куб. см акциз становить € 427, віком до п’яти років — € 2 629, понад п’ять років — € 3 906. За моєю шкалою, за новий автомобіль з таким об’ємом двигуна потрібно буде заплатити € 150, до п’яти років (Євро-5) — € 300, 2005-2009 роки випуску (Євро-4) — € 750, 2000-2004 роки (Євро-3)  — € 1 500», - пояснила Южаніна. При цьому за автомобілі стандарту Євро-2 доведеться заплатити € 7 500, додала Южаніна.

Такі ставки розмитнення не влаштовують багатьох українців, По-перше в усіх країнах світу стандарти «Євро» застосовуються лише по відношенню до нових авто. По-друге, ми живемо в країні яка має свою національну валюту і прив’язувати ставки розмитнення до валют інших країн нелогічно. По-третє, такі ставки не вирішать проблеми масової експлуатації українцями авто на іноземній реєстрації.

Бизнесмен Фрейдзон: Когда захватывали питерский порт, на лице Миллера большими буквами было написано: “Подпишите бумаги, иначе вас убьют”

По словам Фрейдзона, Миллер и Дюков (слева) в 90-х проводили переговоры и предлагали предпринимателям добровольно поделиться долей

Нынешний глава "Газпрома" Алексей Миллер был доверенным лицом и смотрящим за объектами, где у Владимира Путина была доля. Об этом в эксклюзивном интервью изданию "ГОРДОН" рассказал израильский бизнесмен Максим Фрейдзон, работавший в Санкт-Петербурге в 90-х и заставший ранние этапы карьеры президента РФ.

В середине 90-х годов, когда нынешний руководитель российской компании "Газпром" Алексей Миллер был заместителем Владимира Путина, главы комитета по внешним связям мэрии Санкт-Петербурга, он был его доверенным лицом и смотрящим за промышленными объектами, где будущий президент России "имел долю".

Среди объектов, от которых Путин получал деньги, Фрейдзон назвал "Петербургский нефтяной терминал", ЗАО ОБИП и морской порт.

"Я бы сформулировал так: Миллер был доверенным лицом Путина с самого начала его карьеры. Был смотрящим за объектами, где у Путина в 1990-х была доля. Сейчас он смотрящий за "Газпромом", – отметил предприниматель.

Захват доли в предприятиях осуществлялся бандитскими методами, подчеркнул он.

"Чтобы грамотно оформить захваченное, надо правильно составить и подписать бумаги. Миллер с Дюковым (нынешний председатель правления ПАО "Газпром нефть" Александр Дюков) проводили переговоры, предлагали людям отдать долю добровольно. Если те не соглашались – их убивали", – сообщил Фрейдзон.

По его словам, в одном из взятых под контроль предприятий – ОБИП – Миллер получил должность директора по инвестициям.

З лиця моєї країни повинні зникнути російськомовні діти

Вся система базової освіти має бути націлена на те, аби в Україні не було жодної дитини (жодної!), яка би не знала української мови чи не могла нею послуговуватися. На цю ціль повинна бути налаштована вся початкова і середня школа. З лиця моєї країни повинні зникнути російськомовні діти. Двомовними, тримовними, чотиримовними чи суто україномовними – можуть бути. А от одномовні російськомовні – мають щезнути як вид.

Або переїхати мешкати в Росію чи іншу близьку країну, де можна бути одномовним російськомовним. У цьому, що я кажу, немає нічого ненависного. Навпаки: суть існування Держави України полягає якраз у тому, що в ній апріорі не може існувати громадянин, який не здатен послуговуватися державною мовою. При цьому держава дає всі можливості знати і вивчати свою рідну мову нацменшини (тут узагалі проблем ніяких). Але – державна мова, як і у всьому світі, має бути імперативною і гегемонною. Без її знання тобі тут не місце.

Виходячи з цієї істини й здорового глузду, я вважаю, що Міністерство освіти на чолі з Лілією Гриневич або чогось не доганяє, або свідомо зайняло ялову, безпринципну позу. Якщо держава не здатна широкомасштабно впроваджувати державну мову в базову освіту – то гріш їй ціна. Ні про які квоти для української мови типу 20%, 30% чи 40% чи навіть 60% - не може бути й мови.