Європейський Союз оновлює правила в'їзду для громадян України: деталі

Нові правила перетину кордонів країн Шенгенської зони для громадян третіх країн, включно з Україною, набирають чинності з 10 листопада цього року.

Ці зміни пов’язані із запуском нової біометричної автоматизованої системи обліку в’їзду/виїзду (EES), яка забезпечить більш суворий контроль на кордонах та прискорить процес оформлення, пише Ізмаїл-онлайн.

16 серпня 2024 року Європейський Союз офіційно оголосив про дату запуску системи EES, яка зареєструє в’їзд і виїзд осіб на основі біометричних даних, таких як відбитки пальців та фотографії. Нові правила почнуть діяти з 10 листопада 2024 року. Це нововведення стосується громадян третіх країн, включаючи українців, які перетинають шенгенські кордони.

З листопада 2024 року для громадян України, як і для інших громадян третіх країн, діятимуть нові правила в’їзду до Шенгенської зони:

• Під час кожного перетину кордону необхідно буде пройти біометричну перевірку. Це означає, що кожен мандрівник повинен буде використовувати спеціальні термінали для сканування документів та біометричних даних, включаючи відбитки пальців та фотографію.
• Нові правила передбачають скасування фізичних дата-штампів у паспортних документах, які раніше ставили при в’їзді та виїзді з країн Шенгенської зони.

Впровадження системи EES має на меті покращити контроль за перетином кордонів та забезпечити більш ефективне управління міграційними потоками. Європейські урядовці вважають, що нові біометричні процедури пришвидшать процес оформлення та зменшать черги на кордонах.

З початку дії системи EES громадянам України потрібно буде адаптуватися до нових процедур під час перетину кордону. Це може вплинути на тривалість часу, потрібного для перетину кордону, однак автоматизація процесів має на меті скоротити цей час у майбутньому. Варто звернути увагу на підготовку до поїздки, зокрема, ознайомитися з новими вимогами та заздалегідь підготувати необхідні документи.

Нові правила в’їзду до Шенгенської зони з листопада 2024 року є важливим кроком у напрямку посилення контролю та спрощення процедур на кордонах. Громадянам України, які планують подорож до ЄС, варто бути готовими до нових вимог і змін, які вони принесуть.

Нагадаємо, EES запроваджують для посилення безпеки кордонів і виявлення мандрівників, які перевищили термін перебування у просторі з 29 європейських держав за візою C (90 днів протягом 180-денного періоду).

У Києві колись була своя "Швейцарія"

Історичне фото "Київської Швейцарії" від 1904 року

120 років тому у Києві була місцевість, яку містяни називали "Київською Швейцарією". Насолодитися її краєвидами можна було тільки в літню пору року під час трамвайних поїздок.

Маршрут трамвая пролягав Реп'яховим Яром та районом нинішнього Подільського узвозу, вже тоді ця місцевість мала назву "Київська Швейцарія" через неймовірні краєвиди, що відкривалися перед містянами. Маршрут проходив через горбисту місцевість на правому березі Києва - звивиста річка, високі пагорби, унікальна природа, круті підйоми та спуски – усе це вражало подорожуючих своєю красою.

Трамвайна лінія на цьому маршруті була споруджена у 1904-1906 роках, вона з’єднувала тодішню Кирилівську площу (зараз це неподалік від стадіону "Спартак") із районом Лук’янівки та проходила через Врубелівський узвіз і вулиці Макарівську, Нагірну, Овруцьку.

По маршруту "Київської Швейцарії" слідували два номери трамваїв – 12 і 18 - тільки у літній період. Через надто круті підйоми та спуски у зимовий період трамваї ішли в об’їзд через частину сучасної вулиці Глибочицької.

“Немає ніяких обох сторін”: президент Сербії заперечив свої зв’язки з Путіним

За словами Вучича, Сербія продовжує свій шлях до вступу в Євросоюз.

Президент Сербії Александар Вучич заперечив свої тісні зв’язки з російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, він не зустрічався та не розмовляв з Путіним щонайменше два з половиною роки після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україні. Про це сербський президент сказав, виступаючи на конференції Globsec у Празі, передає Radio Free Europe.

“Немає ніяких обох сторін. Ми на шляху до ЄС. Так, у нас традиційно дуже добрі зв’язки – і ми цього не приховуємо, і я цього не соромлюся – з Росією; так було завжди між сербами і росіянами”, – заявив Вучич.

Президент Сербії додав, що нещодавно мав “чудову” розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.

Вучич вважає, що Сербія реалізувала свій порядок денний зростання і реформ “краще, ніж будь-хто інший”.

Раніше у статті Financial Times розповіли, що Сербія налагоджує тісні зв’язки з командою Дональда Трампа, проте водночас намагається дотримуватися середнього курсу в багатополярному світі. У матеріалі зазначають, що навіть, працюючи зі США, Вучич розвиває відносини з Китаєм, а також підтримує зв’язок Сербії з Росією, хоча й переважно через посередників і тримаючи президента РФ Володимира Путіна на відстані

Україна хоче розробляти лазерне наведення, ШІ для рою дронів та дешеві ракети - Мінцифри

Україна хоче залучити виробників зброї до розробки ефективного лазерного наведення, ШІ для рою дронів, власних систем залпового та дешевих ракет.

Про це заявив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров на міжнародній конференції з питань безпеки Globsec Forum у Празі, передає кореспондент Укрінформу.

Він розповів, що українські війська стикаються із такими викликами, як велика кількість техніки та піхоти противника, нестача снарядів, дронів-камікадзе та розвідувальних дронів.

За словами Федорова, у відповідь Збройні сили використовують дешеві FPV-дрони, розвідувальні безпілотники, маленькі системи протиповітряної оборони, а також Україна почала виробляти свої далекобійні безпілотники для ударів вглиб по території РФ.

“Які наступні виклики, де ми потребуємо вашої допомоги - як винайти ефективне лазерне наведення, як розробити ШІ для рою дронів, як виробити український HIMARS, як розвивати дешеві українські ракети для збиття "Шахедів"? Я думаю, що тут ми можемо досягти успіху тільки разом. Ми можемо спільно працювати та винаходити. Ми можемо спільно виробляти”, – звернувся міністр до партнерів.

Як повідомлялося, у липні 2023 року була започаткована грантова програма Brave1. Упродовж року учасники defense-tech кластеру Brave1 отримали 186 грантів на свої розробки на загальну суму $3,2 мільйона.