Чому сепарська влада Ізмаїла не любить пам'ятник архітектури Мечеть і називає її "Діорамою"

В Ізмаїлі розташована колишня османська мечеть — пам'ятник містобудування та архітектури XVI століття національного значення.

Втім сепарська влада Ізмаїла не любить згадувати Мечеть через те що вона є живим свідком російської брехні про "славу русского оружия" і "видатної перемоги Суворова при взятті Ізмаїла", пишуть в пабліку Ізмаїл-онлайн.

Насправді, ця битва була не за Ізмаїл, а за оволодіння стратегічною переправою з портом, верф'ю та гаванню поруч з якими Ізмаїл був просто логістичним хабом з митницею.

Бойове завдання виконали українські козаки Черноморської флотилії, висадивши з Дуная десант, який подолав османські земляні редути з артилерією і захопив судна і переправу.

Втім Суворов через власну бездарність не зумів подолати земляні укріплення які оточували з суходолу місто та переправу і допустив величезні втрати козаків та офіцерів Катеринославського козачого війська. Через що Потьомкін негайно вилучив Суворова з театру бойових дій у війні проти османів і відправив у заслання в Фінляндію.

Відставка Єрмака сталася після кількох місяців зростаючого незадоволення за кордоном щодо впливового глави ОП, — The Telegraph

Повідомляється, що американські чиновники з обох партій давно вважали Єрмака занадто різким і таким, що заважає справі, пише Поштівка. 

«А його роль в організації провальної зустрічі з Трампом в Овальному кабінеті та його рішення показати Трампу фото голодуючих українських військовополонених серйозно підірвали авторитет Києва у Вашингтоні».

Після цієї зустрічі чиновники Трампа порадили Зеленському звільнити главу ОП, посилаючись як на дипломатичну некомпетентність, так і на той факт, що Єрмаку був потрібен перекладач з англійської мови.

Європейські ж союзники розглядали Єрмака як політично токсичну фігуру, яка ставила під загрозу підтримку Заходу.

Під цим політичним тиском Україна намагається залишатися рішучою проти російських вимог на мирних переговорах, що Київ має відмовитися від території, яку він досі утримує.

Перед своєю відставкою пан Єрмак підтвердив давню позицію Києва щодо того, що він не поступатиметься територією.

«Поки Зеленський президент, ніхто не повинен розраховувати на те, що ми відмовимося від території. Він не підпише угоду про відмову від території», – сказав він виданню The Atlantic.

 

Не вір їм на слово: 10 цитат, які підтверджують російську національну брехливість

Історичні й публічні вислови від різних мислителів, політиків і очевидців неодноразово фіксували одну й ту саму рису — тенденцію росіян до лицемірства, виготовлення легенд і брехні як суспільної та політичної практики. Нижче — 10 цитат, які це ілюструють.

---

1. «Дуже велике царство Європи, населене дуже жорстокими, агресивними, п’яними дикунами під управлінням порочного й деспотичного уряду». — Британська енциклопедія, 1782 р.
   (Заява – оглядова характеристика країни як тотальної деградації та насильства.) Поштівка

2. «Потрібно висловити мій сумний погляд на російську людину: вона має таку слабку мозкову систему, що не здатна сприймати дійсність як таку. Для неї існують лише слова. Її умовні рефлекси координовані не з діями, а зі словами». — Академік Іван Павлов, 1932 р.
   (Пряме звинувачення: життя слів замість життя діл.) Поштівка

3. «Народ, що ненавидить волю, обожнює рабство, любить ланцюги на руках і ногах… готовий у будь-який момент гнобити все й усіх». — Іван Шмелев
   (Зображення психології покірності й готовності підкорятися, яку можна використовувати для виправдання брехні та насильства.) Поштівка

4. «Народ, байдужий до найменшого обов’язку, до найменшої справедливості, до найменшої правди… що цілком не визнає ні вільної людини, ні вільної думки». — Олександр Пушкін
   (Критика культурної байдужості до правди як соціального явища.) Поштівка

5. «Росія — найбрудніша, до блювоти мерзенна країна у всій світовій історії… Всю свою історію ця нація барахтається в лайні й бажає потопити у ньому весь світ». — Іван Ільїн
   (Різка оцінка морального стану росіян й його імперського негативу.) Поштівка

6. «Я не горджусь, що я росіянин… коли я думаю про красу нашої історії — до проклятих монголів і до проклятої Москви — ще більше соромно, ніж самі монголи». — Лев Толстой (лист 26 квітня 1869 р.)
   (Толстой прямо ставив діагноз лицемірству історичного порядку.) Поштівка

7. «Русский народ знаходиться в крайньому жалюгідному стані: він хворий, зруйнований, деморалізований… він одержимий хибними ідеями, що межують з манією величі й ворожості до всіх». — Володимир Соловйов (фрагмент)
   (Характеристика масової істерії, підґрунтя для пропаганди й брехні.) Поштівка

8. «Не народ, а адський виродок». — В.В. Розанов
   (Емоційна, але показова метафора, що відображає ставлення частини інтелігенції до масового морального стану.) Поштівка

9. «Договір, підписаний з Росією, не вартий паперу, на якому написаний». — Отто фон Бісмарк
   (Підтвердження історичної недовіри до російських домовленостей і практики підміни зобов’язань брехнею.) Поштівка

10. «Російська влада повинна тримати свій народ у стані постійного здивування». — (афористичне зауваження, що відображає політику інструменталізації інформації й емоцій)
    (Це речення точно підкреслює тактику управління увагою і спертості правди: тримати людей в інформаційному хаосі, щоб брехня мала ефект.) Поштівка

Висновок. Ці вислови — не поодинокі випадки. В історичних джерелах, листах, есеях і закордонних оглядах часто фіксується одна й та ж картина: суспільство та еліти, де слова регулярно замінюють дію, а правду підміняють вигадуваннями й легендами. Якщо ми говоримо про російську політичну культуру брутальної брехні, то наведені цитати підтверджують цю тезу: вони походять від очевидців, інтелектуалів, закордонних політиків і публіцистів, які бачили і описували системну практику брехні та лицемірства.

Карʼєра ТИПОВОГО міського голови в Україні на прикладі Геннадія ТРУХАНОВА

2006 рік - депутат міської ради від Народного блоку Литвина;
2010 рік - депутат міської ради, голова фракції партії регіонів;
2012 рік - народний депутат від партії регіонів;
2013 рік - співавтор Звернення депутатів партії регіонів та КПУ до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів;
2014 рік - голосував за «диктаторські закони»;
2015 рік - обраний Одеським міським головою від партії «Довіряй ділам» (до перейменування - Комуністична партія трудящих);
2016 рік - журналістське розслідування про російський паспорт та 20 офшорних компаній Труханова;
грудень 2017 - лютий 2018 рр. - переховувався від слідства за кордоном;
лютий 2018 року - затриманий через розкрадання міського бюджету, яке завдало шкоди на 185 мільйонів. Суд випустив Труханова на поруки народного депутата від блоку Петра Порошенка Дмитра Голубова.
Через рік справу було закрито.
2019 рік - виступив із закликом голосувати за кандидата в президенти Петра Порошенка;
2019 рік - балотувався до Верховної Ради від партії «Опозиційний блок» під номером 4.
Нині ця партія заборонена як проросійська і колабораційна.
2020 рік - обраний міським головою Одеси від партії «Довіряй ділам».
Напередодні виборів, після передачі у власність УПЦ МП землі, де розташована Свято-Іверський монастир, Онуфрій благословив його посаду міського голови.
2021 рік - вручено підозру щодо участі у злочинній організації, яка незаконно заволоділа активами громади Одеси.
Заставу за нього у 30,2 мільйони гривень вніс один із головних спонсорів УПЦ МП народний депутат Вадим Новинський (нині перебуває під санкціями і переховується за кордоном);
2022 рік - виступив за пошук компромісу з путіним та проти знесення памʼятника Катерині II;
НАБУ повідомило про підозру в участі в злочинній організації по розкраданні майна міста;
2023 рік - міський голова Києва Віталій Кличко під час засідання суду запропонував взяти Труханова на поруки.
ВАКС постановив заарештувати Труханова з правом внесення застави у 13 млн. грн.
Заставу вніс депутат міської ради від партії «Довіряй ділам» Дмитро Танцюра;
2024 рік - активно виступав за збереження памʼятника Пушкіну, бо він «частина нашої історії»;
З 2023 року по 14 жовтня 2025 року безпроблемно працював на посаді міського голови та перебував у відрядженнях за кордоном.
2025 рік - вища академічна рада Загальнонаціональної програми «Людина Року» визнала Труханова «Міським головою року-2024».

Вважаю, що моя коротка довідка буде КОРИСНОЮ у черговій війні в соціальних мережах щодо питань:
- ПОЛІТИЧНОЇ орієнтації Труханова;
- хто ВИНЕН, що він більше як 10 років перебував на посаді міського голови Одеси і попри серйозні звинувачення у корупції фактично ВИГРАВ у всіх судових справах.

Микола Томенко

Слово як зброя: руйнівна сила матюків

Життя тепер таке, що мат звучить практично всюди, навіть у місцях, з якими він абсолютно несумісний, – в освітніх закладах, у сімейному колі, у громадських місцях. І після чергового зіткнення з цією чужорідною руйнівною енергією з’явилося бажання систематизувати думки, що виникають з цього приводу. Почнемо з визначення мата, поданого у Вікіпедії: «Мат (матерщина, матірна лайка, матюки, (застаріле) лайка матерна) – найбільш грубий, обсценний різновид ненормативної лексики в українській та близьких до нього мовах».

У давньоруських рукописах мат розглядався як ознака бісівської поведінки. Вимовляючи нецензурні слова, людина, навіть якщо робить це мимоволі, закликає темні сили і бере участь у звірячому культі. Матерщина виконувала у слов’ян функцію прокляття. Наприклад, одне з матюків на літеру «є», яке має слов’янське походження, перекладається як «проклинати». Людина, що його вимовляє, тим самим проклинає себе і оточення. Той, хто вживає матюки, автоматично закликає на себе, своїх дітей і весь свій рід усе найгірше й найбрудніше. При цьому лайливець часто дивується та шкодує з приводу серйозних проблем із органами, насамперед сечостатевої системи, онкологічних та інших хвороб, продовжуючи водночас лаятися.

Тут доречно пригадати відому казку з європейського фольклору. В дівчини, що говорила доброзичливо й сердечно, з уст випадали троянди. А у дівчини, що говорила грубо й брудно, з рота вистрибували жаби й виповзали змії… Який точний художній образ.

Трамп погрожує мільярдеру-екстремісту Джорджу Соросу

Трамп погрожує Соросу та його «радикально-лівому сину» федеральними звинуваченнями, подібними до справи Дідді, через «жорстокі протести»

«Ми більше не дозволимо цим божевільним розривати Америку на шматки» 

Дональд Трамп хоче посадити за ґрати політичну династію за фінансування його противників. У несподіваному спалаху емоцій у середу вранці на Truth Social Трамп зажадав, аби його адміністрація порушила федеральні справи про рекет проти мільярдера-екстреміста Джорджа Сороса та його сім’ї. Про це пише Поштівка.

Президент заявив, що старший Сорос і його «радикально-лівий» син мають бути звинувачені за Законом про вплив і корумповані організації (RICO) через підтримку «жорстоких протестів». «Джордж Сорос і його чудовий Радикально-Лівий син повинні бути притягнуті за RICO через їхню підтримку Жорстоких Протестів та багато іншого по всіх Сполучених Штатах Америки», — написав Трамп, не уточнивши, які саме інциденти він мав на думці.

Закон RICO часів Ніксона відомий тим, що за його допомогою федеральні прокурори притягнули до відповідальності й засудили італійських мафіозних босів, зокрема покійного лідера сім’ї Гамбіно Джона Готті. В останні роки його креативно застосовували і проти інших відомих обвинувачених, зокрема реп-продюсера Шона «Дідді» Комбса, хоча в його випадку присяжні відхилили саме звинувачення у рекеті. 

Республіканці вже давно звинувачують Сороса у фінансуванні насильницьких демонстрацій і заворушень. 

«Ми не дозволимо цим божевільним розривати Америку на шматки ще більше, не давши їй навіть шансу “ДИХАТИ” та бути ВІЛЬНОЮ. Сорос і його група психопатів завдали нашій країні великої шкоди!»

Трамп підсумував: 

«Це стосується і його божевільних друзів із Західного узбережжя. Будьте обережні, ми за вами стежимо! Дякую за увагу до цього питання!»

У колах Республіканської партії Сорос і його сім’я давно стали головними «лякалами». За роки ця сім’я надала сотні мільйонів лівим кандидатам та організаціям через фундацію «Відкрите суспільство».

У 2023 році Сорос, якому 95 років, передав контроль над благодійною організацією своєму молодшому сину Алексу. Під час виборів 2024 року Алекс підтримував і збирав гроші для опонентки Трампа Камали Гарріс. Молодший Сорос одружений на близькій помічниці Гілларі Клінтон — Хумі Абедін.

Організація Сороса була одним із головних донорів кампаній за прогресивних місцевих прокурорів та генеральних атторнеїв, які в судах кидали виклик адміністрації Трампа. Після RICO-погроз Трампа Фундація «Відкрите суспільство» виступила від імені сім’ї Соросів із заявою для Daily Mail.

«Ці звинувачення обурливі й неправдиві», — сказав представник організації. — «Фундація “Відкрите суспільство” не підтримує і не фінансує насильницькі протести. Наша місія — захист прав людини, справедливості та демократичних принципів у себе вдома і в усьому світі». — «Ми виступаємо за фундаментальні свободи, гарантовані Конституцією, включно з правами на свободу слова і мирний протест, що є ознакою будь-якої живої демократії».

Трамп не уточнив конкретної причини, чому він раптово закликав до переслідування сім’ї Соросів. Однак його погрози пролунали на тлі того, що його адміністрація веде кримінальні розслідування проти політичних опонентів.

З початку другого терміну Трамп закликав до арештів багатьох політичних противників, зокрема кандидата в мери Нью-Йорка Зохрана Мамдані та колишнього міністра внутрішньої безпеки Алехандро Майоркаса. Нещодавно ФБР обшукало будинок і офіс колишнього радника з нацбезпеки, а нині критика Трампа — Джона Болтона.

Обшук є частиною розслідування ФБР щодо використання Болтоном секретних документів під час написання його мемуарів The Room Where It Happened. Ця книга 2020 року дає критичний погляд на Трампа в перший термін. Незадовго до відходу з посади президент Джо Байден нагородив старшого Сороса Президентською медаллю свободи.

Турецький історик: Пазл різних народів РФ розпадеться - Татарстан, Сибір і Кавказ чекають на слушний момент

Силовий метод - єдиний шлях для зупинки російського імперіалізму. Рано чи пізно сучасна імперія, якою є Росія, розпадеться на частини, і це дасть їй можливість стати на демократичний шлях розвитку.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав турецький та кримськотатарський історик, правозахисник, професор Бількентського університету Хакан Киримли.

“Російський імперіалізм можна зупинити лише силою. На жаль, інших методів немає. В Україні (як і в Грузії, Молдові, Азербайджані) – це не територіальний спір, а прояв російського імперіалізму, який сам собою не зникне. Кінець настане тільки тоді, коли Росія перестане бути імперією, а її колонії здобудуть незалежність”, - сказав Киримли.

Турецький та кримськотатарський історик переконаний, що рано чи пізно Росія розпадеться на частини.

“Росія – це великий пазл різних народів, які живуть під гнітом. Чи, можливо, що все ж таки бажання вільного розвитку, бажання ідентифікувати себе як окремий народ, а не як російський народ, переможе? Усе нереальне сьогодні може стати цілком можливим завтра (в історичному сенсі це можуть бути роки або навіть десятиліття)”, - наголосив Киримли.

Історик переконаний, що у нинішній формі Росія не може розвиватися через свою ідеологію імперіалізму.

“Хоча розпад СРСР був тільки частковою дезінтеграцією. Російська Федерація залишилася тією ж імперією, лише під іншою назвою. У нинішній формі Росія не може бути нормальною демократичною державою, оскільки імперіалізм – її головна ідеологія”, - сказав Хакан Киримли.

За його словами, різні складові Росії прагнуть самовизначення та чекають слушного моменту для цього. 

“І ті ж Татарстан, Сибір, Кавказ та інші – вони знають, що є частиною РФ не назавжди. Усі вони чекають на слушний момент, і він рано чи пізно настане”, - сказав Киримли.

Він також наголосив, що такий сценарій корисний для самої Росії, бо є єдиним варіантом стати демократичною державою.